Сторінка психолога КЗ "Кам'яноярузького ліцею"

 Доброго ранку! *зроблено за допомогою ШІ Дорогі учні, сьогодні ця стаття саме для вас. Навчання в умовах війни — це велике випробування для кожного з нас. Повітряні тривоги, відключення світла, онлайн-уроки та постійне хвилювання за близьких стали нашою щоденністю. Це величезний стрес для дорослих, а для вас — тим паче. Ваші сім'ї зараз — це  головний тил і опора. Проте, на жаль, війна іноді приносить у наші домівки не лише зовнішню загрозу, а й внутрішню небезпеку. Напруга та страх можуть трансформуватися в агресію, і іноді ті люди, які мають нас захищати, стають причиною нашого болю та страху. ☝Пам’ятайте: ви не самотні у цьому. Екран вашого комп’ютера чи смартфона — це не просто інструмент для навчання. Це вікно у світ, де є люди, готові вас підтримати та захистити. Ваша безпека, ваша гідність і ваше ментальне здоров’я — це найважливіше, що у вас є, і ви мате повне право їх захищати.  Чому про це нам критично важливо говорити саме зараз? Війна — це НЕ виправдання...

 Доброго ранку! *згенеровано за допомогою ШІ Сьогодення ставить перед українським суспільством надскладні виклики. Постійні повітряні тривоги, загрози обстрілів, вимушене переселення, розлука з рідними та хронічний стрес суттєво виснажують ментальне здоров'я кожної людини. В умовах дистанційного навчання підлітки опинилися в особливій групі ризику: відсутність щоденного живого спілкування з однолітками, ізоляція в чотирьох стінах та тривалий час перед екранами моніторів підсилюють відчуття самотності. 10 вересня світ відзначає День запобігання самогубствам. Не дивлячись на всі перепони та виклики, ми не маємо права бути байдужими один до одного і пам'ятати, що онлайн-формат — це не перешкода для турботи. Навіть через екран ми можемо створити простір безпеки, помітити тривожні сигнали та вчасно надати допомогу. Як помітити тривожні сигнали через екран: «маркери» в онлайн-форматі У дистанційному режимі мені, як психологу й педагогам складніше відстежувати невербальні реакції учн...

 Вітаю всіх! Вересень — це завжди час яскравих емоцій, нових сподівань і... суттєвого перебудування звичного ритму життя. Для шкільної спільноти початок навчального року нагадує вихід на нову дистанцію: комусь хочеться одразу бігти на повну швидкість, а хтось відчуває тривогу та розгубленість перед майбутнім навантаженням. Як практичний психолог закладу загальної середньої освіти, я щороку спостерігаю одну й ту саму картину: прагнення встигнути все в перші тижні часто призводить до швидкого емоційного виснаження. Проте адаптація — це не спринт, це поступовий процес. І від того, як ми закладемо фундамент на перших уроках вересня, залежить психологічний комфорт учнів, батьків та вчителів протягом усього року. Отже пропоную: "Зупиніться, зробіть декілька глибоких вдохів-видохів та ознайомтесь з порадами та рекомендаціями!" Рекомендації для педагогів: форсувати чи адаптувати? Перші тижні вересня— це час відновлення соціальних зв'язків та формування безпечного освітнього серед...

  Вітаю, шановна шкільна родина — дорогі батьки, колеги-педагоги та наші учні! Після літньої перерви, вже завтра, ми знову розпочинаємо навчальний рік. Наше сьогодення вимагає особливої витримки: в країні триває війна, а навчання проходить переважно в дистанційному форматі. У цих умовах шкільна оцінка чи ідеально виконане домашнє завдання відходять на другий план. Найголовнішим є збереження психологічного здоров'я, безпека та підтримка одне одного. Щоб цей рік пройшов максимально м'яко та ефективно, нам важливо об'єднатися у «Трикутник успіху» , де батьки, вчителі та діти діють як єдина команда. 1. Поради для дітей: як навчатися без перевтоми Створіть свій затишний куточок: Облаштуйте робоче місце так, щоб вам було зручно. Під час тривог обов'язково тримайте поруч заряджений телефон, павербанк та воду. Говоріть про свої почуття: Якщо ви втомилися після тривожної ночі, не встигаєте виконати завдання або відчуваєте страх — не мовчіть. Повідомте батьків чи вчителя. Ваші ...

 Доброго ранку! Прояви насильства супроводжують людство з давніх давен. Упродовж тисячоліть одна людина кривдить іншу людину, чинить насильство щодо неї. У світі постійно відбуваються війни, напади на людей, дискримінація, приниження. Прикро, що ми звикли сприймати насильство, як щось неминуче, адже прояви насильства порушують права людини, принципи її вільного та справедливого існування. І коли насильство чиниться поруч із нами чи в нас у домі, у школі, на вулиці, ми можемо й повинні зупинити його.  Війна, постійний стрес, вимушене переселення та фінансові труднощі виснажують українські родини. На жаль, у багатьох сім'ях це призводить до загострення конфліктів та сплеску домашнього насильства. В умовах дистанційного навчання дитина опиняється зачиненою в одному просторі з кривдником, а школа позбавлена можливості щоденного фізичного контакту з учнем.  Тому саме зараз  важливо говорити про це. Потрійне навантаження на психіку дитини: До страху від обстрілів додається...