Всесвітній день письменника.

 Доброго ранку!

   Роль письменника у суспільстві надзвичайно важлива. Письменник – це очі, думки та совість суспільства. Чесність, спроможність хоробро дивитися у вічі дійсності і відкрито говорити правду являють справжнього письменника. Його пильні спостереження, влучні здогадки та передбачення є відгуком часу і елементом формування відповідного пласту історії.

Всесвітній день письменника відзначається за рішенням 48 конгресу Міжнародного ПЕН-клубу, що відбувся 12-18 січня 1986 року. ПЕН-клуб був заснований у 1921 році. Назва організації – абревіатура, утворена першими літерами англійських слів poets- поети, essayists – нарисовці, novelists – романісти (слід відзначити, що абревіатура в даному випадку співпадає зі словом pen – ручка в перекладі з англійської). Ідея її створення належить англійській письменниці Кетрін Емі Доусон-Скотт. Першим президентом ПЕН-клубу став Джон Ґолсуорсі. В 1923 році відбувся перший конгрес ПЕН-клубу в Лондоні, в той час ПЕН-центри були створені у 11 країнах світу. Сьогодні подібні центри діють в 130 країнах.

Насправді, точна назва цього свята звучить так - Всесвітній день миру для письменника. Саме 3 березня за рішенням конгресу Міжнародного ПЕН-клубу від 1986 року відзначається цей день.

 Це – міжнародне об’єднання письменників, яке, як зазначено в Хартії ПЕН-клубу, виступає на захист принципів свободи інформації всередині кожної країни і між всіма країнами. Його члени зобов’язуються виступати проти придушення свободи слова в будь-якій її формі в тих країнах і суспільствах, до яких вони належать, а також в усьому світі, коли це можливо. ПЕН-клуб виступає на захист свободи преси і проти необгрунтованого застосування цензури в мирний час. ПЕН-клуб вважає, що необхідне просування людства до більш високих форм політичної і економічної організації потребує вільної критики уряду, органів управління і політичних інститутів. Оскільки свобода передбачає добровільну стриманість, члени ПЕН-клубу зобов’язуються виступати проти таких негативних аспектів свободної преси, як неправдиві публікації, навмисна фальсифікація, спотворення фактів або тенденціозно безчесна їх інтерпретація заради політичних, групових або особистих цілей”.

В Україні існує Національна спілка письменників України (НСПУ) – добровільна творча організація професійних літераторів України: поетів, прозаїків, драматургів, критиків і перекладачів. НСПУ має власне книжкове видавництво – «Український письменник» (раніше – «Радянський письменник»). У Будинку письменників працює одна з кращих в Україні бібліотек з книжковим фондом у понад сто десять тисяч томів. Бібліотека виконує велику за обсягом інформаційну та бібліографічну роботу, постійно організовує книжкові ювілейні виставки сучасних письменників, популяризує нові надходження та висвітлює літературні події НСПУ.

Цікаві факти з життя відомих письменників:

• Тарас Шевченко за своє життя написав 237 віршів і поем, Олександр Дюма-батько – 420 романів, Микола Гоголь працював над створенням «Мертвих душ» тільки стоячи, а Михайлу Булгакову знадобилося 12 років на написання роману «Майстер і Маргарита». Сьогодні в світі налічується близько 150-200 тисяч професійних письменників, і пишуть вони більш ніж 150 мовами.

• Панас Мирний з одного боку був чиновником, який працював на російську імперію, з іншого — писав книги проти цієї ж імперії й розбудовував українську культуру. Можливо, саме тому він і не любив публічності, а свої твори ховав у ящику для сала, що вберегло їх від знищення під час обшуків жандармів.

• Життя Багряного, як і героя його найвідомішого роману "Тигролови", було сповнене пригод і небезпек. Письменник чотири рази виривався із рук радянської влади й також тікав з-під арешту. Полювання на нього призвело до того, що Багряний завжди мав із собою ціанистий калій. Він носив ампулу у лацкані піджака на випадок, якщо його таки "вполюють".

• Ольга Кобилянська, як і вся її родина, не знала української. Спочатку. З дитинства Кобилянська вільно володіла німецькою і польською мовами, ними ж писала свої перші твори. І лише згодом письменниця разом зі своєю матір’ю досконало вивчила українську. І не просто вивчила, а стала видатною письменницею України. Чудовий приклад для тих, хто зараз переходить на українську.

• Микола Гоголь мав пристрасть до рукоділля: в’язав на спицях шарфи, кроїв сестрам сукні, ткав пояси, до літа шив собі шийні хустки.

• Джек Лондон був соціалістом, а крім того ‒ першим в історії американським письменником, який заробив своєю працею мільйон доларів.
• Агата Крісті страждала на дисграфію, тобто практично не могла писати від руки. Всі її знамениті романи були надиктовані.
• Едгар Аллан По все життя боявся темряви.
• Оноре де Бальзак завжди писав у темряві.
• Чарльз Діккенс настільки не любив пам'ятники і монументи, що у своєму заповіті суворо заборонив зводити їх йому. Єдина бронзова статуя Діккенсу встановлена ​​у Філадельфії.
• У Лорда Байрона було чотири домашніх гусака, які всюди слідували за ним, навіть на громадських зборах.
• Дивовижні звички Антона Чехова. Відомий автор гумористичних оповідань займався колекціонуванням поштових марок ‒ зібрав кілька тисяч примірників. А ще письменник, заспокоюючи нерви, молотком розбив щебінь в пил, який потім йшов на посипання садових доріжок. Письменник міг годинами, не відволікаючись, розбивати щебінь.
• Марк Твен був непоганим винахідником. Серед його розробок ‒ блокнот з відривними листочками для журналістів, шафа з розсувними полками, саморегульовані підтяжки, а також самий геніальний з його винаходів – машинка для зав’язування краваток!

З нагоди свята Наукова бібліотека пропонує нам на  кілька годин зануритися в неповторний світ письменницької творчості. Сподіваюсь, що кожний з Вас знайде свого письменника!

• буктрейлер за книгою Юлії Пилипенко «Рижик»
• буктрейлер на книгу Ю. Ковтуна «Тарасові музи»
• бібліогід книжкового світу «Книги українських сучасних письменників, на які варто звернути увагу!», віртуальні виставки «Улюблені книги відомих, знаменитих людей України та зарубіжжя, які вони радять прочитати»; «Війна, що торкнулася кожного: добірка книг про війну на Сході України».