День української писемності та мови.
Добрий ранок!
День української писемності та мови. Це свято було встановлено Указом президента України від 6-го листопаду 1997-го № 1241/97 і відзначалося щороку на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Згідно з Указом Президента України №455/2023 від 28 липня 2023 року, День української писемності та мови тепер відзначається 27 жовтня.
День української писемності та мови — це свято, приурочене до вшанування багатовікової історії української мови, її багатства та унікальності. Воно спрямоване на підтримку та розвиток української мови як неодмінного елементу національної самосвідомості та культурної спадщини України.
Завдяки мові та мисленню суспільство здатне змінювати навколишній світ. Недарма, українську мову називають солов’їною, адже вона багата на епітети та її звучання неймовірне. Безумовно, мова для народу є його скарбницею, живою схованкою людського духу. Рідна мова утворює невидимий зв’язок між усіма поколіннями минулого та майбутнього. Навіть коли українську мову намагалися витіснити, народ завжди зберігав та відстоював право розмовляти своєю мовою. Українські поети, художники, політичні діячі у всі часи намагалися зберегти та популяризувати рідну мову. З року в рік наша мова збирає все більше справжніх прихильників.
Як виникла ідея відзначати День української писемності та мови?
Українська мова є однією із слов’янських мов. Необхідно наголосити, що наша мова походить від єдиного праслов’янського кореня, а не від міфічної давньоруської мови, яка нібито розділилася на три мови – українську, білоруську та російську. Процес формування української мови розпочався в 6 ст. і тривав до 16 ст. У її становленні приймали участь не лише слов’янські племена, але і іраномовне та тюркомовне населення. Так, візантійський дипломат Пріск Панійський при описі звичаїв гунів, які мешкали в тому числі на території України, згадує слова “мед” та “страва”. За думкою вчених, виразні протоукраїнські особливості лексики сформувалися ще до 11-12 століть. На стінах Софійського собору можна прочитати графіті (написи) староукраїнською мовою. Наприклад, у фразі “Господи помози рабу своєму Павлови” ім’я завершується у типово українському давальному відмінку. Після занепаду Київської держави та Королівства Русі для української мови настали важкі часи. Але найбільших утисків вона зазнала у Московській державі та Російській імперії. Ще в 1627 році за наказом московського царя вперше було спалено книги, надруковані в Україні. В 1720 році Петро I взагалі заборонив книгодрукування українською мовою. Крім того, в освітніх закладах заборонялося викладання українською, а в церквах – виголошення проповідей. Очевидно, що всі ці кроки призвели до загальної неграмотності і неосвіченості українського населення.
Разом з тим, справою популяризації мови зайнялася українська інтелігенція. Творцем сучасної української мови став дипломат Іван Котляревський, автор творів «Енеїда» та «Наталка Полтавка», які створені на основі живої народної мови. Трохи згодом Тарас Шевченко довів своєю поезією, що українська мова нічим не поступається іншим мовам.
У сучасній Україні рідну мову оберігають, вшановують та розвивають. З кожним днем все більше людей бажають або повернутися до мови своїх предків, або вивчити мову корінного населення. зацікавлюється у глибинному вивчені мови.
Цікаві факти
- Щороку до цієї дати стартує конкурс ім. Петра Яцика, у якому беруть участь знавці української мови з 20 країн світу. Їхня загальна кількість складає приблизно 5 млн. чоловік.
- Рекордсменом серед переведених творів є «Заповіт» Т. Г. Шевченка. Починаючи з 1845 року, його перекладали на різні мови 147 разів.
- До недавнього часу українська мова нараховувала приблизно 276 тисяч слів. Але стрімкий розвиток в останні роки суттєво збільшив цю кількість на декілька сотень.
- Українська мова вважається найбагатшою на зменшувальні форми. Навіть у сучасному гімні країни зустрічається слово «воріженьки». Хоча слід зазначити, що у версіях 1862 та 1865 року ще вживалося «вороги».
- Найстаріший літературний збірник, написаний українською мовою, датується 1571 роком. Баладна пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?» була включена у граматику Яна Богослова. Але через смерть автора ця книга не побачила світ. Першим надрукованим «Букварем» вважається підручник Івана Федорова, який зараз знаходиться у бібліотеці Гарварду.
- Свято української писемності та мови є унікальним, оскільки не багато націй світу мають відповідне свято на честь своєї мови.
- Українська мова є однією з найбільш мелодійних мов світу.
- За статистикою, українська мова входить до топ-40 найпоширеніших мов світу.
Кожна людина може знати декілька мов, цікавитися іншими культурами, але тільки рідна мова торкається глибини душі. Вона спроможна надати відчуття єдності зі своїми нащадками, своєю родиною, національністю. Так важливо у житті відчувати себе приналежним до нації, відчувати ту силу й натхнення на неймовірні здобуття. Вшановуючи та розповсюджуючи мову, українці відстоюють не тільки свої власні інтереси, а й інтереси власної держави. Мова є, була і буде для українців символом свободи. Рідна мова є своєрідним психокодом. Розмовляючи українською ми запускаємо у підсвідомості етнокоди, що надихають та вказують вірний шлях. Важливим фактором залишається «чистота» мови. Мова не є сталою, а розвивається разом із народом, тому, звичайно, потрібно забезпечувати молоде покоління лише перевіреними новинами з лінгвістичного світу. Сучасні газети, журнали, теленовини та радіо мають неабиякий вплив на людей, тому важливо, щоб вони транслювали правильну українську мову.
Сьогодні ми відзначаємо День української писемності та мови. Нехай ваші знання і любов до української мови сприяють її розвитку та популяризації. Вітаємо з цим важливим святом!
Коментарі
Дописати коментар