Моральний розвиток особистості. Вольові якості та наполегливість. Рівень претендування, його вплив на постановку мети, оцінку можливостей, досягнення результату.

 Добрий день!

Тема заняття: "Моральний розвиток особистості. Вольові якості та наполегливість. 

Рівень претендування, його вплив на постановку мети, оцінку можливостей, досягнення результату" 

      З позицій гуманістичної свідомості основою особистості є її моральний розвиток, який виявляється у сповідуваній нею системі поглядів, уявлень, норм, оцінок, що регулюють її поведінку. Моральна особистість узгоджує свої дії з інтересами інших людей, керується у своїх помислах критеріями загальнолюдських цінностей, відповідає за свої вчинки не лише перед законом, людьми, а й перед власною совістю. Саме на таких вимірах моральності людського буття наголошує народна мудрість, надбаннями якої живиться етнопедагогіка. У ній втілені моральні імперативи (веління, настанови), критерії моральності, які проповідують доброту, чесність, щирість, вірність, любов, повагу до людей, відвагу, окреслюють обриси морального розвитку особистості.

     Моральний розвиток — рівень засвоєння уявлень про моральні норми, сформованості моральних почуттів і моральної поведінки.
   Становлення уявлень особистості про світ, стосунки людей, про себе починається у дошкільному дитинстві одночасно з розвитком почуттів і моральних якостей (гуманізму, колективізму, любові до батьків та ін.). Перші уроки моралі дитина засвоює у сім'ї, опановуючи з допомогою батьків норми порядності, доброти, працьовитості тощо. У процесі морального розвитку протягом дошкільного дитинства під впливом дорослих формується спрямованість особистості — система мотивів поведінки. С. Русова, вважаючи творення моральної особистості стрижнем усієї виховної роботи, стверджувала, що “моральним вихованням має бути перейняте все навчання, все життя”, а головним у цій роботі є “вироблення характеру”.
   Знання моральних норм є етапом морального удосконалення. Механізмом перетворення моральних норм на суб'єктивну моральність є моральні почуття — стійкі переживання у свідомості людини, її суб'єктивне ставлення до себе, явищ суспільного буття, до інших людей. Певний тип поведінки набуває для індивіда значення й усвідомленості через почуття задоволення, радості або, навпаки, — сорому, дискомфорту. Завдяки моральним почуттям моральна свідомість і вчинки набувають морального смислу. Моральна свідомість поєднує у собі знання моральних норм, усвідомлення їх значення для особистості, яке здійснюється через моральні почуття. Значну роль при цьому відіграє воля, яка допомагає людині опановувати себе, дає їй внутрішню свободу і спонукає до морального вчинку.
   Моральність людини є результатом засвоєння і внутрішнього прийняття нею норм моралі, які набувають регулюючої сили, зумовлюють її поведінку, ставлення до світу і себе. Виявляється вона у вільному свідомому виборі способу дій і здатності до моральної поведінки. За твердженням психологів, формування моральної поведінки відбувається у такій послідовності: життєва ситуація — морально-чуттєве переживання — моральне осмислення ситуації і мотивів поведінки — моральний вибір учинку — вольовий стимул — моральний учинок — моральна спрямованість поведінки — моральна якість.
   Сформовані в дошкільному віці основи моральної спрямованості особистості значною мірою визначають подальше її життя, а виправити допущені батьками, педагогами помилки у моральному вихованні дітей важко або неможливо.
    Способи здійснення вольових актів у різних людей індивідуально-своєрідні. Набувши у поведінці людини визначеності і стійкості, вони перетворюються на характерні вольові якості особистості.
   Вольові якості — відносно стійкі, незалежні від конкретної ситуації психічні утворення, що засвідчують досягнутий особистістю рівень свідомої регуляції поведінки, її влади над собою.
   Таких якостей існує багато. Вони характеризують вольову діяльність людини у позитивному і негативному ракурсах. Найважливішими позитивними якостями є цілеспрямованість, принциповість, самостійність, витримка, рішучість, наполегливість та ін.
   Цілеспрямованість. Полягає в умінні людини керуватися у своїх діях і вчинках загальними і стійкими цілями, зумовленими її стійкими переконаннями. Цілеспрямовані люди завжди мають чітко прогнозовану поведінку, спрямовану на досягнення поставленої мети. Протилежна якість — недостатня цілеспрямованість — є ознакою слабовілля, яке проявляється в схильності людини легко піддаватися випадковим спонуканням, обирати лише близькі цілі.
   Принциповість. Виявляється в умінні людини керуватися у своїх діях і вчинках стійкими принципами і твердими переконаннями, в істинності яких вона впевнилася і які прийняла як керівництво до дій. Принципові люди в повсякденному житті твердо відстоюють свою позицію, свої думки і погляди, не йдуть на сумнівні компроміси. Негативною вольовою якістю є безпринципність.
   Самостійність. Це вміння людини обходитися у своїх діях без сторонньої допомоги і критично ставитися до чужих впливів, оцінюючи їх відповідно до своїх поглядів і переконань. Вона виявляється в здатності за власною ініціативою ставити нові цілі, шукати власні оригінальні шляхи вирішення проблем, а не задовольнятися шаблонами. Несамостійність є типовим проявом слабовілля. Вона виразно виступає у формі навіюваності — схильності легко піддаватися чужим впливам і порадам.
   Витримка. Виражається в умінні своєчасно стримувати небажані спонукання, дії і вчинки. Це властивість особистості, в якій виражена і закріплена гальмівна функція волі. Стримана людина завжди може керувати своїми почуттями, їх зовнішнім виявом, придушувати імпульсивні дії. Вона обирає такий рівень активності, який відповідає умовам, що склалися. Протилежною, негативною, рисою є нестриманість.
   Рішучість. її засвідчують здатність людини своєчасно і без зайвих вагань приймати обґрунтовані та відповідальні рішення, твердо і непохитно впроваджувати їх у життя. Протилежна риса — нерішучість є проявом слабкої волі. Нерішуча людина завжди вагається, приймає рішення або надто повільно, або дуже поквапливо. Вона схильна відтягувати прийняття остаточного рішення чи його неодноразово переглядати.
    Наполегливість. Сутність її полягає в умінні активно викликати дії, потрібні для подолання труднощів, і енергійно діяти під час досягання мети. Наполеглива людина не розгублюється перед невдачами, а, мобілізуючи свої сили, знову намагається досягти задуманого. Ненаполегливі люди легко пасують перед труднощами, піддаються сумніву і перестають діяти. Наполегливість відрізняється від впертості — необґрунтованого, нерозумного відстоювання малопродуманих рішень.
  ☝ Воля людини характеризується й іншими властивостями — сміливістю, мужністю, стійкістю, дисциплінованістю. Вони є індивідуальним поєднанням складного комплексу якостей.
   Сукупність позитивних вольових якостей утворює силу волі особистості, негативних — її вольову слабкість. Рівень розвитку різних вольових якостей є неоднаковим. Часто можна зустріти людей, у яких сильно розвинуті одні вольові якості і слабо розвинені інші. Наприклад, рішуча, але ненаполеглива людина приймає обґрунтовані та своєчасні рішення, проте не може втілити їх у життя.
   Вольова слабкість людини може набувати навіть хворобливих форм абулії й апраксії.
   При абулії (гр. abulia — нерішучість) спостерігається патологічне порушення психологічної регуляції дій.
   Апраксія (гр. аргахіа — бездіяльність) — складне порушення довільних цілеспрямованих рухів і дій, зумовлене розладами в центральній нервовій системі.
   Волю як регулятор поведінки не дано людині від природи. Вона формується у процесі життя і діяльності, підкоряючи поставленій меті всі дії особистості. Це особистісне надбання, яке розвивається під впливом виховання і самовиховання. Воно здобувається за постійного спілкування з людьми, у спільній роботі з ними. Розвинута і загартована воля дає змогу людині переборювати значні труднощі на шляху до мети.
Постановка цілей – одна з тих життєвих навичок, яку насправді складно опанувати. Чому? Бо нерідко вона нагадує нездійсненну мрію. Помічали, що інколи  ви просто мрієте, уявляєте, як досягаєте мети, але нічого не робите? Звісно, так не має бути! Ми маємо вміти ставити цілі та досягати їх. Чи можна взагалі отримати бажаний результат і при цьому не вигоріти? Так! Пропоную більш детально ознайомитись з чудовою технікою S.M.A.R.T.
Що таке цілі S.M.A.R.T?
Кожна літера цієї абревіатури вказує на характеристики мети.

S: конкретна. Мета має бути чіткою та лаконічною, інакше ви не зможете сконцентрувати зусилля та відчути справжній інтерес. Визначити її допоможуть наступні запитання:

• Чого я хочу досягти? 

• Чому ця мета важлива?

• Хто причетний?

• Які ресурси або обмеження задіяні? 

Приклад - Чи буде чіткою ціль: «Я хочу покращити свою англійську»? Ні! А ось: «Я хочу отримати 10 балів за семестр із англійської мови» працюватиме набагато краще! 
M: вимірна. Ми маємо вміти відстежувати свої цілі та зберігати мотивацію для досягнення успіху. Тож дайте відповідь на запитання:

• Скільки?

• Як я дізнаюся, коли це буде виконано? 

Важливо зосередитися на результатах, а не на виконаних діях. Цей індикатор має бути видимим, тому ним може стати тематична оцінка.
A: досяжна.  Мета має бути реалістичною. Вам потрібно кинути виклик самим собі, але при цьому лишатися в межах власних можливостей. Тож слід подумати про наступне:

• Як я можу досягти цієї мети?

• Наскільки реальною є мета з урахуванням інших обмежень? 

Ви бажаєте збільшити словниковий запас із англійської. Слід зважити та вибрати оптимальний для себе варіант. Хтось зможе вивчити 50 нових слів на тиждень, а для когось 10 слів – це межа. 
R: реалістична (актуальна). Цей критерій дозволяє визначити важливість мети. Знайти позитивну відповідь допоможуть наступні запитання:

• Це точно варто зусиль?

• Зараз вдалий час?

• Чи зможу я досягти цієї мети? 

Цілі мають бути актуальними та особистими. Бо якщо для вас це дійсно важливо, ви це виконаєте. Наприклад, учень , який любить читати, але не любить писати, може вирішити написати твір. Та чи зробить він це? А ось учень, який мріє працювати в іншій країні, може поставити собі довгострокову мету – ідеально вивчити англійську.
T: обмежена терміном. Ця характеристика дозволить визначити пріоритет між повсякденними завданнями та довгостроковими цілями. Поставте собі такі запитання:

• Коли я можу це зробити?

• Що я можу зробити сьогодні? 

При постановці цілей слід враховувати реалістичний крайній термін. І тут буде корисним дедлайн, адже він підштовхує до дій. Наприклад, формулювання «Я закінчу читати «Тигроловів» за тиждень» або «До 15 травня я зможу успішно скласти тест із математики» мотивуватиме до систематичної роботи щодня. 
☝Розберемо приклад, як виглядатиме типова мета «Мені потрібна висока оцінка з історії» у форматі S.M.A.R.T: 
Я отримаю 10 балів з історії за семестр, якщо буду щодня додатково вивчати матеріал протягом 30 хвилин. За ці 30 хвилин я:

• опрацюю свій конспект;

• прочитаю відповідні розділи підручника;

• запишу всі запитання, які хочу поставити вчителю.

Мені важливо отримати високий бал, оскільки я складатиму ЗНО з історії. Я досягну цієї мети до 20 грудня.
Можливості S.M.A.R.T для постановки цілей – це шанс взяти під власний контроль успішність, особистісний розвиток та зростання. Джерело інформації
☝Поради, як підтримувати мотивацію та не втрачати фокус на своїх цілях :

• Записуйте свої досягнення і відстежуйте прогрес. Це допоможе вам бачити свої успіхи і надихатися на подальші дії.

• Встановлюйте невеликі нагороди за досягнення проміжних цілей. Це підвищить вашу мотивацію та зробить процес приємнішим.

• Діліться своїми цілями з друзями, родиною або вчителями. Підтримка і заохочення від інших можуть бути потужним стимулом.

• Завжди зберігайте позитивний настрій і вірте в свої сили. Навіть якщо ви натрапите на труднощі, пам’ятайте: кожна невдача — це можливість навчитися чогось нового.

Корисна інформація: Вибір і досягнення мети, Як ставити і досягати SMART-цілі: покрокова інструкція, Практична робота. Відпрацювання алгоритму постановки й досягнення мети.