Мислимо не шаблонно. Розвиваємо критичне мислення.

 Добрий день!

Тема заняття: "Мислимо не шаблонно. Розвиваємо критичне мислення."

       У середині минулого століття швейцарський психолог Ж. Піаже продемонстрував, що ми вчимося, осмислюючи світ у термінах тих понять, якими вже володіємо. У процесі осмислення, усвідомлення навколишнього світу ми змінюємо старі поняття і таким чином ще більше збага- чуємо свою здатність усвідомлювати наші контакти зі світом у майбутньому. Критичне мислення дозволяє нам обмірковувати власні думки та причини виникнення тієї чи іншої точки зору. Це означає, що ми обдумуємо те, яким чином приходимо до наших власних рішень або розв’язуємо завдання, проблеми. Це означає також що наші думки свідомо спрямовані на певну мету. Такі міркування та ідеї ґрунтуються не на наших упередженнях чи забобонах, а на логіці, надійній і достовірній інформації, яка збирається з багатьох джерел. Коли ми мислимо критично, те, що ми думаємо та як ми думаємо, завжди перебуває у фокусі нашої уваги, і коли помічаємо помилку чи бачимо інший і, можливо, кращий спосіб осмислення якогось завдання чи проблеми, ми зацікавлено вивчаємо його.

Шлях світу до креативності

• Інформаційна ера почалася з винайдення комп’ютера у 1975 (Стів Джобс).
• Глобальна ера з’явилася з винайденням Інтернету у 1990 (Тім Бернерс). 
• Комунікаційна ера почалася з появою соціальних мереж у 2004 (Марк Цукерберг).  
• Діджитал ера розпочалася і триває досі з появою електронної комерції у 2004 (Тім О’Райлі). 

       Люди почали застосовувати інтернет та соціальні мережі для просування себе, свого продукту на ринку. Ера діджиталізації змінила не лише економіку, а й усі сфери. Виникають нові суспільні відносини.

Джой Гілфорд у 1976 році запропонував концепцію креативності, за якою є два типи мислення:

• конвергентне мислення/ інтелект (тип мислення, коли людині, що вирішує задачу, треба на основі множинності умов знайти єдине правильне рішення);
• дивергентне мислення/ креативність (тип мислення допускає варіювання шляхів рішення проблеми та призводить до неочікуваних висновків та результат).

Ознаки креативності за Гілфордом:

•  здатність до виявлення і постановки проблем;

•  здатність до генерування великого числа ідей;

•  гнучкість – здатність продукувати різні ідеї;

•  оригінальність – здатність відповідати на подразники нестандартно;  

•  здатність удосконалити об’єкт, додаючи деталі;

•  здатність вирішувати проблеми, тобто здатність до аналізу і синтезу.

      Критичне мислення потрібно постійно розвивати, оскільки воно не знаходиться у нас постійно в активному стані. Ми завжди тяжіємо до того, щоб йти найпростішими шляхами.

Навіщо в сучасному світі критичне мислення

      Навички критичного мислення дають змогу не розгубитися у перенасиченому інформацією середовищі й не піддаватися маніпуляціям. А ще критичне мислення важливе у переговорах та допомагає доносити свою точку зору, оперуючи вагомими аргументами. Важливо усвідомити: світ не такий, яким ми його бачимо. Іноді не варто вірити навіть власним очам — можна не мати жодних проблем із зором, але при цьому по-різному відповідати на питання, які кольори ми бачимо на зображенні. Кожен із нас сприймає світ через певне дзеркало, в якому відображені ми самі.

Наприклад, ми постійно приймаємо ірраціональні рішення і самі цього не усвідомлюємо. Навіть більшість наших спогадів про минуле хибні — нам часто здається, що ми особисто були свідками тих чи інших подій і згадуємо подробиці, яких насправді ніколи не було.

       Ще кілька прикладів когнітивних викривлень, що стосуються взаємодії інтелекту та мислення:

• ефект Барнума — коли людина вважає точним описом свого характеру дуже загальний перелік рис, який насправді підходить будь-кому (що активно використовують ворожки та астрологи);
• ефект Пігмаліона — так звані самоздійсненні пророцтва, коли стається саме те, у що ви вірили;
• NIH-синдром (від not invented here — «винайдено не нами») — коли результат чужої праці здається не таким цінним та значущим, як власної.

Щоб не допускати таких помилок, потрібно знати й вивчати когнітивні викривлення, брати участь у дискусіях та розвивати критичне мислення...

Основні принципи критичного мислення

Передовсім критичному мисленню притаманні такі властивості, як усвідомленість, аналіз та самовдосконалення.

  Усього можна виділити 7 головних принципів критичного мислення:

• усвідомленість;
• самостійність;
• рефлексивність (самоаналіз);
• цілеспрямованість;
• обґрунтованість;
• контрольованість;
• самоорганізованість.

Як розвинути критичне мислення

      Психолог Даніель Канеман виділяє у людській психіці дві системи. Система 1 — це швидкий спосіб мислення, вона дозволяє швидко приймати рішення. Система 2 — це аналітична робота, яка вимагає часу та зусиль, спирається на логіку і пошук доказів. Вони обидві потрібні, але важливо залучати кожну у відповідний час.

Три інструменти для розвитку критичного мислення

• Лупа — це презумпція хибності. Усе почуте, прочитане чи навіть побачене варто піддавати сумніву.
• Дзеркало знадобиться, щоб пам’ятати, що ми бачимо світ через власне відображення. Вивчайте когнітивні викривлення і не давайте їм заманити вас у пастку.
• Ваги потрібні, щоб ставати на бік опонента. Цей метод добре використовувати у командній роботі, зокрема у компаніях. Щоб потренуватися, сформуйте дві команди з протилежними точками зору на певне питання і влаштуйте дебати, де треба відстояти не власну позицію, а довести правильність думки опонента.

Техніка розділення, або «В інтернеті хтось неправий!»

Знайдіть інформацію, яка викликає у вас негативні емоції. Наприклад, про партію чи особу, яка вам не подобається. Уважно прочитайте новину (бажано — ще й коментарі до неї) і оцініть свої емоції за шкалою від 1 до 10, де 1 — спокій, а 10 — сильне переживання.

А тепер спробуйте поглянути на власні емоції зі сторони і подумати, кому вигідні ваші переживання. Перерахуйте усіх, кому на руку ваші емоції. А чи корисні вони вам?

      Уникнути емоцій, звісно, неможливо, але можна правильно їх оцінити й навчитися не діяти під їх впливом... Джерело інформації

     Фахівці з розвитку мозку встановили, що різні частини мозку відповідають за різні функції. Так неокортекс — префронтальна кора (американський нейрофізіолог П. Маклін називає цю частину раціональним мозком) відповідає за аналіз, оцінку, прийняття рішень. А амигдала — це наш охоронець, вона постійно насторожі: чи в безпеці людина? Якщо вона трактує ситуацію як небезпечну, то збуджується і «перетягує всю ковдру» на себе. Тоді відбувається «емоційне затоплення» — ми відчуваємо сильні емоції, наприклад, страх або гнів. Раціональна частина мозку при цьому «вимикається» і людина починає діяти під впливом емоцій. Це фізіологічні процеси, що формувались у процесі еволюції. В умовах тривалого стресу, який ми зараз переживаємо, загроза «затоплення емоціями» підвищується як в учнів, так і в учителя, адже амигдала перебуває в стані фонової тривоги. У такій ситуації важливо:

• заспокоїти амигдалу. Використовуйте для цього техніки дихання, заземлення, будь-які фізичні рухи для зняття м’язової напруги, додайте кілька ковтків води;
• «перетягнути» домінанту збудження з амигдали в неокортекс, тобто з емоційного мозку в раціональний. Щоби «ввімкнути» раціо, назвіть емоцію. Наприклад, скажіть дитині: «Схоже, ти роздратована?» або «Виглядає, що ти зараз стривожений?» Називання зменшує емоційне загострення саме через те, що потребує вмикання неокортексу, адже вербалізація (висловлювання) — це його функція. Далі нормалізуйте емоцію (підтвердить її нормальність): «Так, у такій ситуації багато б хто дратувався» або «Я теж тривожусь, коли с таким стикаюсь».

Корисна інформація: 

Щоб краще відрізняти правду від брехні, не піддаватися маніпуляціям і ухвалювати свідомі рішення, варто почитати:

1. Деніел Канеман «Мислення швидке та повільне»
2. Андрій Горяїнов «Основи критичного мислення»
3. Деніел Левітін «Путівник по брехні. Критичне мислення в епоху постправди»
4. Авінаш К. Діксіт, Баррі Дж. Нейлбафф «Мистецтво стратегії. Путівник до успіху в житті та бізнесі від експертів теорії гри».

Безкоштовні онлайн-курси з розвитку критичного мислення є на українській платформі Prometheus: зокрема, курси "Наука повсякденного мислення".

6 вправ, які допоможуть розвинути креативність та гнучкість мислення.., Наукові міфи: подкаст-афірмація на розвиток критичного мислення.