Таймінг і мультизадачність.

 Добрий день!

Тема заняття: "Таймінг і мультизадачність".

     Поняття тайм-менеджменту залежить від його складових: тайм – час, менеджмент – управляти. По суті, тайм-менеджмент – це управління своїм часом.
         Це словосполучення не нове, вчитися керувати своїм часом люди намагалися давно. Мета тайм-менеджменту – встигнути за певну одиницю часу. У часи війни тайм-менеджмент здається якоюсь нісенітницею, але насправді він потрібен ще більше, ніж раніше, якщо ви хочете хоч якось функціонувати у суспільстві, допомагати іншим та остаточно не втратити ментальне здоров'я. Війна однозначно вплинула на емоційний стан, здатність до концентрації та загальну продуктивність українців, адже фокус та продуктивність вбиваються постійним стресом та підвищеною тривожністю. Грамотне планування завдань дано не кожному, але цьому можна навчитися, використовуючи прості, але дієві поради.

Поради для школярів та їхніх батьків з тайм-менеджменту

1. Складіть список термінових та важливих завдань.
       Як кажуть мудреці: є справи важливі, а є термінові. Що це означає? Справа може бути дуже важлива, наприклад, вивчити тему контрольної. А може бути термінова – здати книгу до бібліотеки. Контрольна буде за тиждень, а термін здачі книги – завтра. Контрольна важливіше, але бібліотека є терміновою.
Багато тайм-менеджерів записують свої завдання, поділяючи їх на дві колонки – в одній справи, які потрібно зробити, але вони терплять, а в іншій – які зробити слід терміново. Таким чином, ступінь важливості завдань не буде втрачена. Учень не пропустить заняття або не прострочить квиток у басейн.
2. Складіть графік справ на день та на місяць.
      Виходячи з попередньої поради, день може складатися із термінових та не дуже завдань. Якщо спочатку розписати справи на цілий місяць, то буде видно загальну картину на тривалий період. А якщо потім ці справи поділити на ті, що потрібно зробити завтра, і ті, які можна дотягнути до кінця місяця, то завтра спланується саме собою.
Наприклад, сплатити проїзд у транспорті наступного місяця можна і 31-го числа, а от, щоб почистити всі свої кросівки, до кінця місяця можна й не дотягнути.
3. Прогнозуйте свій маршрут.
      Часто люди, які знають, що завтра робитимуть і де буватимуть, можуть скоротити кількість занять у рази. Наприклад, якщо у дитини завтра тренування в спортзалі і по дорозі до нього вона може зайти до школи і віддати підручник вчителю, то в понеділок у неї на одне завдання буде менше. І це тільки тому, що дитина чітко знає свій маршрут, яким може закрити не одну справу, а кілька.
Для того, щоб так виходило, плануючи свій день, дитина повинна бачити не тільки мету призначення, але ще й шлях до неї, щоб подумати, що можна зробити шляхом.
4. Відпочинок – важлива складова.
        Плануючи день, потрібно залишати час для відпочинку. Для дітей шкільного віку це особливо важливо.
Китайські роботодавці відзначають кращу активність у співробітників, якщо ті працюють з частими перервами, а не як всі звикли – одна перерва на день на обід. Мозок вимагає розвантаження, і якщо це відбувається часто, то він (мозок) повертається до роботи набагато активніше.

Те саме і з учнями – краще робити часті перерви на відпочинок, ніж весь день вчитися та один раз відпочити.

5. Ставте цілі.
  "Якщо в людини є мета - вона знає, що їй робити" - говорить японська мудрість. Якщо ж мети немає, то й робити нічого.
Якщо пояснити на прикладі, то знаючи, що вам потрібно поїхати на море, ви робите все, що потрібно для цього, тобто збираєте речі, купуєте квитки, заправляєте машину паливом, прокладаєте маршрут.
Але що, якщо ви не знаєте, куди ви їдете? Куди купувати квитки? Куди прокладати маршрут?
Те саме відбувається і зі школярем, який не має цілей – він не робить НІЧОГО. Для таких людей складно скласти графік дня, вони не мають важливих справ, їм по суті нічого не треба.
Тому спробуйте створити з дитиною пару-трійку досяжних цілей, щоб у неї було чого прагнути. Наприклад, навчитися краще кататися на скейтборді, або прочитати кілька книжок на місяць. Тоді й спланувати день буде простіше.
6. Визначте свій годинник активності.
    Багато людей навіть не знають про те, «сови» вони чи «жайворонки». Сови активніші надвечір, а жайворонки з ранку. Батьки можуть дивуватися, чому їхня дитина настільки активна ввечері, хоча вдень не могла 2+2 вирішити.
Можливо, для когось буде корисним спробувати у різний час доби виконувати найрізноманітніші завдання, як легкі, так і складні.
Раптом те, що зазвичай довго робиться в обідній час, швидко виконається з ранку? Або навпаки, тема, над якою старається дитина о 8-й ранку швидко вивчиться о 8-й вечора?
Потрібно знайти свій ритм і свій час дня, коли ви чи ваша дитина активніші.
7. Змінні заняття.
     Дуже важко робити одну рутинну справу. Хоча їх у школярів досить багато, але чергувати їх – це запорука успіху.
Весь день просидіти за фізикою – нудно та втомлює. Не дарма у школі активні заняття фізкультурою чергують із тими, де треба довго сидіти і слухати.
Також можна й облаштувати побут учня вдома – робити заняття змінними. Активні чергувати з пасивними, ті, у яких треба слухати з тими, у яких треба говорити тощо.
Це добре допомагає дитині не знудитись на уроках або на практичному занятті. Адже людський мозок засвоює інформацію лише перші 45 хвилин, далі він хоче трохи перепочити від активності.
8. Дотримуйтесь графіка.
      Тайм-менеджмент має на увазі під собою дотримання того, що запланували. Якщо тільки написати свої плани, але не робити цього, жодний, навіть найрезультативніший тайм-менеджмент, не буде таким.
Якщо відвели місце для роботи – потрібно в цей час працювати, якщо відвели час на відпочинок – варто відпочити. Не дарма ви сидите з вечора і, складаючи плани на завтра, записуєте, що саме в цей час потрібно попити чаю.
Для дитини важливо, щоб графік виконувався, бо через це вона розумітиме, що у дорослому житті потрібно буде дотримуватись графіка і на роботі, за яку платять.
9. Не бійтеся запитувати.
          Навчаючись дистанційно, багато школярів можуть довго сидіти над одним завданням і ніяк його не вирішити. Чому б не спитати у когось, як його зробити? Чому не попросити допомоги у викладача чи друга?
Ця порада допомогла б заощадити час для багатьох, які, на жаль, бояться питати. Потрібно вчити дитину, що той, хто просить допомоги, обов'язково її отримає. Адже «хто стукає – тому відчинять».  Скільки часу було втрачено у роздумах над одним методом розв'язання задачі, а вірним був зовсім інший.

10. Аналіз в умілих руках – грізна зброя.

        Аналізувати зроблене – важлива справа наприкінці дня. Адже лише за підсумками результатів можна побачити, чи дає плоди  ваш тайм менеджмент.
Скласти-то можна будь-що, але якщо результату ви не бачите, значить ваш графік слід переробити. Увечері, підбиваючи підсумки дня, відзначте собі, які цілі сьогодні були досягнуті, які справи виконані та інше. Якщо ви бачите, що багато справ не встигли, щось було перенесено на завтра, а урок не вивчений – значить або плани були складені дуже оптимістично, або ви їх не дотримувалися. 

Допоможуть також такі техніки:

1. Стара добра техніка Pomodoro – теж ваш добрий друг. Працюйте інтервалами по 25 хвилин, після кожного з яких робіть 5-хвилинну перерву. Після чотирьох підходів робіть перерву (15-30 хвилин). Але обов’язкове правило: в ці 25 хв ви не відволікаєтесь, не переписуєтесь, а саме фокусуєтесь на робочому завданні. Такий чіткий графік під будильник (чи застосунок на телефоні) допоможе концентруватися та уникати виснаження.

2. Користуйтеся матрицею Ейзенхауера: сортуйте завдання за важливістю та терміновістю. Матриця допомагає розділити завдання на чотири категорії: важливі та термінові; важливі, але не термінові; термінові, але не важливі; і неважливі та нетермінові. У пріоритеті мають бути важливі, але не термінові завдання.

3. Заведіть звичку використовувати правило Парето – правило 80/20: 80% результатів приходять від 20% зусиль. Знайдіть ті 20% завдань, які дають найбільший ефект, і приділяйте їм більше часу. Наприклад, умовні відповіді на імейли будуть займати багато часу, але давати мало результату. А розробка стратегії комунікації/маркетингу може принести 80% результатів для вашої праці.

     Виходячи з цих висновків, потрібно буде поставити наступну мету: не планувати занадто багато для одного дня або вкладатися під час, відведений на кожне заняття.

Вибудовування звичок: ключ до стабільності та продуктивності. "Атомні звички"
    Стабільність – це мрія багатьох українців сьогодні. І якщо ми не можемо вплинути на зовнішні обставини війни та обстріли, ми можемо будувати стабільність через свої ритуали, рутину та звички.
Одна з найкращих книг про звички (які є основою продуктивності та нашої щоденної поведінки) – "Атомні звички" ("Atomic Habits") Джеймса Кліра, де автор описує, як маленькі щоденні дії можуть мати великий довгостроковий вплив. Клір пропонує систему: зробіть звичку очевидною, привабливою, простою і задовільною. Цей підхід може бути особливо корисним під час війни, коли наше мислення та мотивація змінюються через стрес.

     На його думку, необхідно змінити середовище так, щоб нова звичка була на видноті. Аби нова звичка стала привабливою, її треба зв'язати з тим, що вам подобається (наприклад, фізичні вправи можна поєднати з переглядом улюбленого шоу чи прослуховуванням музики). Далі робіть звичку легкою – замість пів години спорту, почніть з 10 хвилин. І, звісно, після – винагороджуйте себе за досягнення нових звичок.

Головна ідея книги в тому, щоб змінювати ідентичність, а не тільки поведінку. Тобто замість того, щоб прагнути "прочитати більше книг", уявляти себе як "людину, яка читає щодня".

Автор рекомендує фокусуватися не на результатах, а на процесі, який спричинить ці результати. Покращення маленьких звичок допоможе побороти прокрастинацію.

Маленькі звички, такі як планування завдань на день чи відмова від безперервного перегляду новин, здатні забезпечити відчуття контролю навіть у непевні часи.

Під час війни, коли ситуація навколо непередбачувана, звички можуть стати острівцем стабільності та структури, що допоможе зберегти психічну стійкість і продуктивність. Джерело інформації.

     Як би не було, але складати свій день за допомогою тайм-менеджменту - це дуже корисно для будь-якого віку. 
     

Зараз вже доведено, що монотаскінг набагато ефективніший, ніж мультизадачність. Тож відмовтеся від ідеї робити все й одразу, а особливо в умовах війни. Для більшості людей перемикання між завданнями створює зайве навантаження на мозок і знижує ефективність. Люди, які стверджують, що можуть працювати з фільмами на фоні, купою відкритих вкладень чи з купою завдань одночасно – насправді не фокусуються цілком на завданні й продукують більш опосередкований результат. Це також підвищує когнітивне навантаження та швидше призводить до ментальної втоми. Мультизадачність можна зустріти у вакансіях серед вимог роботодавців, її додають у ключові навички в резюме більшість пошукачів, але чи насправді вона така необхідна професіоналу? Усі знають, що Юлію Цезарю вдавалося виконувати декілька задач паралельно, і прагнуть не поступатися відомому імператору. Але вчені довели, що мультизадачність може бути шкідлива і для вашого організму, і для виконуваних завдань.

Мультизадачність вбиває наш мозок

      Спочатку дослідники встановили, що мультизадачність одна з найшкідливіших звичок людей. Пізніше засновник стартапу WordStream та редактор Inc.com Ларрі Кім переконує, що виконання декількох справ одночасно наносить нашому мозку невиправну шкоду, яка з часом буквально вбиває його. Він посилається на дослідження неврологів, які дійшли висновку, що наш мозок зовсім не пристосований до мультизадачності.

Коли ми думаємо, що виконуємо декілька справ одночасно, насправді наш мозок перемикається між ними, що потребує значних розумових затрат. Постійне перемикання призводить до неправильних когнітивних звичок, а з часом може навіть змінити щільність мозку в передній частині черепної коробки. До того ж вчені з’ясували, що виконання одночасно декількох справ приводить до зниження IQ та зменшення ефективності роботи. Більше від мультизадачності страждають чоловіки, їх рівень IQ під час одночасного виконання декількох справ інколи відповідає восьмирічному віку.

Зниження продуктивності та ефективності

     Мультизадачність негативно впливає на продуктивність. Одночасне виконання декількох справ втомлює вас та вбиває бажання працювати. Ефективність роботи також страждає: ви перемикаєтеся з одного завдання на інше, а в результаті жодного не можете виконати якісно. Безневинне, на перший погляд, спілкування в месенджерах під час виконання робочого завдання, наприклад, може знизити рівень вашого IQ на 10 пунктів. А якщо говорити про серйозніші справи, то якість їх виконання страждає набагато більше. До того ж на виконання декількох справ одночасно йде більше часу.

Накопичення стресу

    Постійне перемикання між завданнями – це стрес для організму. Чим більше справ ви взялися вирішити, тим більшу відповідальність відчуваєте, хвилюєтесь та негативно реагуєте через помилки. Вам не вдається виконати всі завдання вчасно, їх якість страждає, а ваша продуктивність падає – тоді в організмі виробляються гормони стресу. Таким чином люди, які намагаються робити багато справ одночасно, частіше хворіють, конфліктують з людьми навколо, не відчувають себе щасливими та професійно вигорають.Джерело інформації

Корисна інформація: Як приймати рішення: поради психологів, Психологічний тайм-менеджмент: як встигати НЕ все,