Самотність, яка рятує. І самотність, яка руйнує.

 Добрий ранок!

За багато століть свого існування людство постійно «винаходило» все нові і нові страхи. Страх виступів на публіці, боязнь мікробів, страх несхвалення іншими людьми, соціонетофобія, кіберфобія … Багато різновидів сучасних страхів з’явилися відносно недавно, а історія їх налічує хіба що кілька років чи десятиліть. Однак існують і інші страхи – дуже старі страхи, які переслідують нас мало не з зорі зародження людства. Одним з таких фундаментальних одвічних страхів є страх самотності. Самотність людини завжди була однією з найактуальніших і важких проблем. Людині дуже важко змиритися з думкою, що ми і приходимо, і йдемо з цього світу одні. Проміжок часу, який називається життям, ми намагаємося наповнити людьми, подіями і речами, щоб втекти від одвічної самотності. Самотність можна вважати однією з основних перешкод людини на шляху до справжнього щастя і гармонії у відносинах з іншими людьми і з самим собою. Тому людині дуже важливо вирішити для себе проблему самотності: зрозуміти, що ховається за боязню бути самотньою і як подолати страх перед самотністю. 

     Самотність може вбивати і зцілювати. У світі, де кожен звук повідомлення з месенджера змагається за нашу увагу, а палець автоматично гортає стрічку новин, усе важче розрізнити: ми на зв’язку — чи на межі нервового виснаження. Науковці наголошують: самотність шкодить здоров’ю не менше, ніж шкідливі звички. З іншого боку, короткі періоди усамітнення здатні знизити рівень стресу, підвищити продуктивність і навіть покращити настрій. То як навчитися жити з самотністю і не боятися її?

Як самотність відрізняється від усамітнення?

         Існує безліч видів самотності, кожен відчуває її по-своєму. Іноді життя у великому місті, безперервний потік людей, машин і подій позбавляють нас тепла і близькості. На вулицях мегаполісів, серед шуму, натовпу, розмов і сміху ви залишаєтесь чужинцем – дезорганізованим, відірваним, зайвим. Самотність і погане здоров'я часто пов'язують одне з одним.
Як самотність впливає на здоров'я?
       Дослідження Кембриджського університету показали, що люди, які відчувають хронічну самотність, частіше страждають від депресії, тривоги і порушень сну. У них також вищий ризик розвитку когнітивних порушень і деменції. Крім того, самотність пов'язана з підвищеним ризиком серцевих захворювань, діабету ІІ типу, інсульту та передчасної смерті. Що лежить в основі цього зв'язку, поки що не зрозуміло. Лікарі вважають, що це може бути наслідком підвищеного стресу та відсутності когнітивної стимуляції, яка, своєю чергою, загострює психічні розлади.

Самотність така ж небезпечна, як 15 цигарок на день, кажуть фахівці

Як подолати самотність?

            Шкода від самотності очевидна. Тому в останні роки уряди багатьох країн виступають з ініціативами для боротьби з цією соціальною епідемією. Це питання перейшло в політичну площину, оскільки на його наслідки для здоров’я витрачають мільйони бюджетних грошей.

Що з самотністю можна вдіяти?

            Дослідження показують, що добре допомагає волонтерство.

Приміром, в Австралії та Нідерландах заохочують старше й молодше покоління проводити разом час. Місцем зустрічі можуть стати громадські центри або зелені зони.

У Британії поширена практика «соціального припису», коли лікарі замість того, щоб виписувати ліки, можуть направляти пацієнтів, які, на їхню думку, є вкрай ізольованими, до служб, що об'єднують людей. Дитячий та підлітковий психіатр Холан Лян радить створювати толерантні спільноти, де люди можуть взаємодіяти одне з одним.

Час на самоті дає унікальні психологічні переваги

       Важливо стежити за власними емоціями та думками, адже вони безпосередньо впливають на здоров'я. Якщо симптоми самотності заважають вам жити, працювати, будувати стосунки, якщо вони вас турбують, варто звернутися до фахівця і розповісти про свої проблеми.

Бути самотнім соромно?

          Люди – соціальний вид. Щоб вижити, вони покладаються на соціальну мережу, де діють свої правила, пояснює професор Нгуєн.
«Соціальна взаємодія – дуже важлива для нас. Тому у цьому сенсі самотність зазнає стигматизації», – каже він. Але не варто забувати, що самотність – це природне й іноді корисне явище, до якого потрібно прислухатися, а не таврувати чи викорінювати. Це підтверджують дослідження, проведені університетом Редінга. Під час експерименту учасники вели щоденники, в яких вказували час на самоті та свої емоційні переживання, включно з рівнем стресу, задоволеністю життям, відчуттям автономії та почуттям самотності. Науковці з'ясували, що самотність може бути як благом, так і тягарем. У ті дні, коли людина більше часу проводить на самоті, вона відчуває свободу вибору і можливість бути собою. Тривала самотність не завжди супроводжується лише позитивними емоціями. У дні, коли люди проводять надто багато часу на самоті, вони можуть відчувати меншу задоволеність життям.

Прихистком від стресу та напруги сучасного життя може стати садівництво.

Автори дослідження дійшли висновку, що коли самотність є результатом особистого вибору, а не зумовлена зовнішніми обставинами, її негативні наслідки зменшуються.
Як навчитися насолоджуватись самотністю?

       Час, проведений на самоті, дає унікальні психологічні переваги, якщо приймати ці моменти, а не уникати їх. Це корисно, коли ми відчуваємо підвищений стрес, або після метушливого чи невдалого дня.
Для деяких людей час із собою може бути непосильним завданням. Професор Нгуєн рекомендує перетворити усамітнення на регулярну звичку. «Коли мене запитують, як отримати користь від усамітнення, я завжди раджу почати з малого – з 15 хвилин на день», – каже він. Наприклад, можна відкласти всі гаджети, прогулятися чи почитати книжку.
Ці малі кроки допоможуть вам по-новому поглянути на самотність, і ви не асоціюватимете її з дискомфортом, а сприйматимете як одну з маленьких радощів дня. Нгуєн радить відстежувати, що вам подобається робити, і поступово збільшувати час на самоті.
Де межа цього?
        Деякі дослідження показують, що самотність починається тоді, коли ми перебуваємо на самоті 75% нашого активного часу.
«Насправді все індивідуально, – вважає експерт. – У кожної людини свій рівень базових емоційних потреб». Часто люди користуються часом на самоті для того, щоб виконати хатню роботу, переглянути фільми та серіали або погортати стрічку новин у соціальних мережах. Однак це не розслабляє, кажуть експерти.
Вони радять знайти заняття, які стимулюють й водночас дають змогу відпочити. Це може бути читання, садівництво, прогулянки на природі, прослуховування музики, кулінарія та рукоділля.

Також абсолютно нормально не робити нічого. Головне – мати чітке уявлення про те, що ви хочете отримати від усамітнення, і це допоможе вам отримати максимум користі з цього стану. Джерело інформації
Самотність в житті людини: як подолати страх самотності
До основних шляхів боротьби з острахом самотності в житті людини можна віднести:
Самопізнання
Крім пізнання інших людей і навколишнього світу, необхідно також навчитися пізнавати самого себе. Усередині кожного з нас криється цілий світ, і той, хто навчиться знаходити джерело інтересу в своєму власному світі, ніколи не буде нудьгувати з самим собою і ніколи не буде по-справжньому самотнім.
Самоприйняття
На шляху самопізнання кожній людині доводиться відкривати в собі як позитивні, так і негативні сторони. Багато людей виявляються не готовими до прийняття своєї «тіньової сторони» і вважають за краще просто від неї відмовитися. Однак неможливо прийняти лише джерело світла і відкинути всі тіні: заперечуючи частину своєї особистості, людина відкидає себе і це може стати причиною самотності. Надзвичайно справедливим в даному контексті є вислів героя роману «Майстер і Маргарита» Воланда: «… що би робило твоє добро, якби не існувало зла, і як виглядала б земля, якби з неї зникли тіні? Адже тіні виходять від предметів і людей … Чи не хочеш ти обдерти всю земну кулю, знісши з неї геть усі дерева і все живе через твою фантазію насолоджуватися голим світлом?..» Тому людині дуже важливо навчитися приймати себе як цілісну особистість, з усіма перевагами і недоліками.
Любов і вміння віддавати
Звичайно ж, дуже важливим умінням несамотньої людини є щиро любити і робити вклади в кохану людину і в стосунки. Це тільки здається, що нас заповнює чиясь любов. Насправді, набагато важливіше, які власні почуття наповнюють нас зсередини – саме вони визначають, в кінцевому рахунку, чи буде людина відчувати себе потрібною і гідною, або одинокою і нікому не потрібною. Завжди слід пам’ятати: людина, яка вміє любити, ніколи не буде самотньою – світячи іншим, вона і сама наповнюється світлом. Джерело інформації

Корисні джерела: Самотність І Нескромний психолог #6 | Наталія Холоденко, Я не самотній, Я самодостатній.