УВАГА! Небезпечні молодіжні рухи.
Доброго ранку!
Для висвітлення психологічних аспектів формування, особливостей розвитку неформальних молодіжних об’єднань та їх впливу на психіку підростаючого покоління, використаємо класифікацію соціальних груп за критерієм панівних способів управління та направленістю М.Орла :
- Тоталітарні групи;
- Паратоталітарні групи;
- Культурні групи.
Під тоталітарною групою ми розуміємо об’єднання людей за спільним світоглядом, ритуалами, способом життя, для якої характерно абсолютний контроль керуючої верхівки над усіма галузями особистого життя індивідуумів.
Форми тоталітарних груп
- Політичні (маргінальні та радикальні, екстремістські партії, терористичні групи).•
- Псевдорелігійні (власне секти ієговісти, кришнаїти тощо);
- Комерційні (маркетингові мережі, наркоспілки тощо);
- Окультні (парапсихологічні, магічні, орденські тощо); • Апокаптичні (уфологічні, катаклізмістичні).
Паратоталітарні групи характеризуються враженою єдністю поглядів, майже однозначною схожістю стратегій, цілей та програм, ієрархією стосунків та достатньо жорстким кодексом норм поведінки, заохочення, покарання (формальне членство). У той же час особисте життя цензурі не піддається, контролюється лише зовнішня поведінка учасника.
Форми паратоталітарних груп
- Політичні (провідні партії);
- Корпоративні (фірми, монополії, спортивні);
- Кримінальні;
- Елітні (фінансові, військові, академічні тощо);
- Підліткові об’єднання (неформальні дитячі об’єднання).
Культурні групи завжди самоорганізуються та розвиваються природним шляхом (синергетично). Культурні групи є основною формою, інструментом, технологією та, часто, результатом соціалізації особистості.
Форми культурних груп
- Національні;
- Майнові;
- Релігійні;
- Територіальні;
- Світоглядні (атеїсти, формальні молодіжні об’єднання);
- Віртуальні (Інтернет);
- Локально-тимчасові (діти у літньому таборі, студенти, школярі);
- Статевовікові групи.
У ст. 19, 20 Загальної Декларації прав людини, прийнятої й проголошеної Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних націй 10.12.1948 року говориться, що «…кожна людина має право на свободу переконань і на вільний їх вияв», «…кожна людина має право на свободу мирних зборів і об’єднань».
Проте окремі неформальні об’єднання української молоді обирають або запозичають саморуйнуючий спосіб поведінки, самогубство – як радикальне вирішення проблем, з якими молоді люди зіткнулися і яких не можуть вирішити за умов байдужості дорослих. Головне завдання підліткового віку – «знайти свою власну особистість». Іще на початку підліткового віку дитина активно намагається задовольнити потребу в автономії, незалежності від дорослих, батьків, а також потребу у визнанні цієї самостійності. Підлітки вчаться робити свій власний вибір, брати на себе зобов’язання, діяти відповідно до них, а також ставати незалежними у світі.
Підліткам нелегко знайти баланс ніж залежністю та незалежністю. Батькам легко розчаруватися у своїх дітях. Вони часто вважають, що коли підліток буде просто виконувати все за певним планом, який має сенс для батьків, то все буде у «повному ажурі». Невдалі старти, помилки, недосконалі судження або імпульсивні дії – все це є частиною дорослішання.
В умовах сучасності, коли у більшості випадків діти не мають можливості займатися улюбленими заняттями після школи через багато перешкод, а саме: воєнний стан у країні, відсутність гуртків, або батьки не спроможні оплатити їм дозвілля, вони вимушені знаходити собі розваги самі. Хтось «сидить» цілими днями і ночами за комп‘ютером, хтось спільно смакує «велику гордість країни» – найрізноманітніші сорти пива та горілки, а хтось – знаходить собі товаришів «за інтересами».
В сучасній Україні існує система молодіжних структур. Перш за все вони відрізняються поміж себе характером своєї діяльності.
* Молодіжні філії політичних партій.
* Громадсько-політичні організації молоді.
Залишається значний прошарок молодіжних об’єднань, що зберігають свою незалежність, залишаючись самостійними ідейно-політичними утвореннями і займають активну громадську позицію, під час висуваючи навіть політичні вимоги. Щоб класифікувати такі організації відповідно до ставлення їх до домінуючого у сучасному світі типу приватновласницьких, суспільноекономічних відносин (тобто, на підставі ступеня прийняття або не сприйняття цього типу в цілому): - ультраліві організації; - ліві; - лівоцентристські; - центристські; - правоцентристські; - ультраправі.
* Молодіжні релігійні організації.
* Молодіжні фахові об’єднання, організації за інтересами.
Молодіжні об’єднання, які політично не заангажовані, утворюють наступну групу організацій, яка перевищує всі попередні, не лише за своєю кількістю, але й за кількістю членів:
- Фахові молодіжні структури;
- Наукові, літературно-мистецькі та культурологічні організації;
- Вишкільні та спортивно-патріотичні організації молоді;
- Благодійні фонди для молоді та молодіжні благодійні фонди;
- Національні молодіжні організації.
На сьогодні існує дуже багато неформальних організацій та субкультур. Навіть порахувати їх дуже складно, оскільки офіційно вони ніде не зареєстровані та зростають наче гриби, запозичуючись із закордонного.
Отже, ми прийшли до висновку, що головним джерелом утворення молодіжних об’єднань як організованої частини загального молодіжного руху є спільність інтересів та мети, досягнення яких можливе лише в умовах цієї організації.
Отже, дорослим слід бути більш обізнаними щодо молодіжних неформальних течій та субкультур, оскільки некерований процес їх впливу на психіку та поведінку дитини може призвести до негативних непоправних наслідків.
Як приклад, останнім часом серед молоді набуває популярності молодіжний рух "Редан".
"ПВК Редан" - так називають нову агресивну субкультуру, яка останнім часом поширюється в Україні. Її учасниками часто стають підлітки і влаштовують масові бійки. Ця субкультура пішла з популярного японського підліткового аніме Hunter x Hunter, де було бандитське угруповання "Редан".
Цей рух зародився в росії, де підлітки влаштовували масові заворушення у торгових центрах. Тоді, 24-25 лютого, було затримано близько 300 неповнолітніх порушників.
Нерідко представники субкультури мають довге волосся, одяг із зображенням павуків та цифрою 4. "Реданівці" перебувають у конфронтації із так званими "оффніками" (футбольні фанати). Їхні Telegram-канали та чати наповнені дописами про "оффніків" та погроз на їхню адресу, саме із ними "ПВК Редан" намагаються влаштовувати масові бійки. Члени ПВК "Редан" збираються у великі групи і влаштовують масові бійки з національними меншинами або представниками інших субкультур.
Так, подібні зібрання молодих людей були помічені і в Україні: в Києві, Львові, та Харкові.
Заклики збиратись на "сходки" розповсюджуються в телеграм. В Україні останнім часом з’явились безліч регіональних каналів, які координують дії підлітків. Батьків закликають бути пильними та перевірити, чи не цікавиться дитина діяльністю так званої "ПВК Редан".
Поради батькам:
- Спокійно, відкрито і прямо спілкуйтеся з дитиною. Надайте їй можливість говорити, коли вона буде до цього готова. Не підганяйте її.
- Якщо дитина розповідає куди вона ходить та як проводить свій час. Проявіть якомога повнішу обізнаність в обговорюваній темі; виявляйте терпіння, наполегливість, доброзичливість для уникнення емоційного дискомфорту, недовіри чи агресії з боку підлітка.
- Опановуйте Інтернет-технології, майте власний акаунт і станьте другом своїй дитині в соціальних мережах.
- Щотижня аналізуйте вміст сторінок дитини, уважно читайте її публікації, вивчайте групи, до яких вона приєдналася.
- «Познайомтеся» з її віртуальними друзями, звертайте увагу на фото й відео, що викликають інтерес дитини, зокрема ті, що збережені, поширені або вподобані.
- Покажіть дитині, що вона вам небайдужа, що ви піклуєтеся про неї та запропонуйте спільно провести час.
- Зосередьтеся на тому, щоб показати дитині її переваги, знайдіть у неї сильні сторони, допоможіть їй побачити себе унікальною особистістю.
- Після встановлення контакту та виявлення підлітком довіри до вас, слід пояснити згубність і безперспективність деструктивної поведінки, підкріплюючи це фактами, які добре відомі підліткові; допомогти підлітку зрозуміти ступінь ризику від деструктивної поведінки і невідворотної відповідальності за скоєне (зокрема у випадку вчинення булінгу або іншого правопорушення).
Насамкінець, хотілося б звернутися до батьків, учителів, усіх длрослих із закликом помірності у проявах почуттів до дітей. Наприклад, бути уважним, а не настирливим або байдужим; бути співрозмовником, а не лектором або «стіною»; бути просто добрим, а не злим або «добреньким». Дорослим важливо знати та враховувати потреби дітей та підлітків, які зазнають змін у процесі дорослішання. Тоді у частини молодих людей потреба у фарбуванні обличчя чи волосся у радикальні кольори просто відпаде, а ті, які свідомо оберуть певну субкультуру для самовираження чи становлення особистості будуть захищені від можливого руйнуючого впливу.
ПАМ’ЯТАЙТЕ, що в зону ризику проявів деструктивної поведінки потрапляють підлітки, яким бракує батьківської уваги і підтримки, а також ті, чиє перебування в мережі Інтернет не контролюється.
Коментарі
Дописати коментар