Здоровий спосіб життя. Режим праці та відпочинку.

 Доброго ранку!

Продовжуємо тему "Здоровий спосіб життя". Сьогодні ми ознайомимось з останньою 

життєвою навичкою, яка сприяє фізичному здоров’ю, а саме - уміння чергувати режим праці та відпочинку.

Раціональний режим дня – це розумний розподіл в часі різних видів діяльності і відпочинку.

Раціональний режим дня учня – це такий розпорядок всього життя дитини, який забезпечує високу працездатність, сприяє збереженню та зміцненню здоров’я.

Встановлено виражений зв’язок між здоров’ям і режимом  дня. 

Правильний режим дня – це раціональне чергування різних видів діяльності й відпочинку. Ще сто років тому педагоги й педіатри дійшли висновку, що дотримуючись режиму дня, можна виховати здорову дитину, а її розвиток спрямувати в правильному напрямі.

Утім, мало хто з сучасних батьків може похизуватися дотриманням правильного режиму дня дитини. «Яка різниця, коли він/вона лягає спати?», «Він/вона ж тата до ночі з роботи чекає», «У мене немає часу з ним/нею марудитися!» – такі фрази часто лунають у кабінеті практичного психолога.

Якщо дитина недосипає, мало гуляє на свіжому повітрі, її працездатність знижується вона швидко втомлюється, скаржиться на головний біль. І, як наслідок, в дитини розвивається психосоматика. Батьки починають водити її до лікарень, лікарі лікують незрозуміло від чого. Хоча насправді проблема криється в порушенні режиму дня. А це в поєднанні з неправильними умовами виховання, несприятливим психологічним кліматом у родині часто призводить до виникнення в дитини невротичних процесів, тобто відхилень в її душевному здоров’ї.

За недотримання послідовності й часу проведення режимних моментів у дитини можуть  виникнути також складнощі з формуванням культурно-гігієнічних навичок охайності. Серед школярів, які недосипають, питома вага здорових менше ніж серед дітей з нормальною тривалістю сну. Школярі, які протягом дня перебувають на свіжому повітрі одну годину і менше, частіше хворіють аномаліями рефракції очей, ревматизмом і порушенням обміну речовин, ніж їх однолітки, тривалість перебування яких на свіжому повітрі відповідає гігієнічним вимогам.

Режим дня, який повторюється з дня на день, автоматизує життєві процеси і тим самим полегшує і прискорює їх, має суттєве значення для нервової системи і діяльності організму в цілому.

При відсутності строго встановленого часу для підготовки домашніх завдань, учні значно довше втягуються в роботу і якість виконання гірша.

Неправильне чергування різних видів діяльності, скорочення тривалості нічного сну і часу відпочинку, у першу чергу на відкритому повітрі, приводить до швидкого виснаження нервової системи, в результаті чого працездатність школяра знижена, з часом можуть виникнути різні захворювання, що в свою чергу впливає на причину неуспішності.

У старших школярів, як відомо, збільшується навчальне і трудове навантаження. Тому підлітки особливо потребують чіткого планування своєї діяльності, раціонально організованого режиму дня, в якому фізична культура повинна займати значне місце.

Умови для додержання режиму дня:

• повноцінне і своєчасне харчування,
• перебування на свіжому повітрі,
• гігієнічні умови для роботи вдома,
• культурні розваги,
• раціональна зміна відпочинку і праці,
• нормальний сон.

В режимі дня повинен бути відведений час для самообслуговування і гігієнічних процедур, а також вільних занять за власним вибором (читання, заняття музикою, малювання та інша творча діяльність, спорт і спортивні розваги, допомога в сім’ї).

При побудові режиму дня необхідно встановити його основні віхи, перш за все час прийому і час відходу до сну. Це визначить відрізок часу, на протязі якого необхідно поділити всі елементи режиму дня.

Найбільш доцільний час пробудження - 7 година ранку.

Значне місце повинно бути відведене ранковій гімнастиці, під впливом якої активізується обмін речовин, підвищуються функції нервової системи, покращується дихання і кровообмін. Ранкова гімнастика сприяє формуванню правильної осанки людини і, безсумнівно, підвищує рівень загальної фізіологічної підготовки до робочого дня.

Домашні навчальні завдання є важливою ділянкою самостійної роботи в процесі навчання.

Не слід починати приготування уроків відзразу після повернення зі школи. Для учнів другої зміни краще готувати уроки після сніданку, а першої – після обіду та прогулянки на свіжому повітрі під час якої дитина встигає відпочити.

Для учнів 6-7років після закінчення занять в школі обов’язковий післяобідній відпочинок (для шестирічних дітей сон повинен бути не менше 1,5 – 2 години, для семирічних – 1 годину).

Тривалість перебування школярів на повітрі повинна складати: в молодшому шкільному віці – не менше 3-3,5 годин, в старшому віці - 2,5-3 години.

Для підготовки домашніх завдань повинен бути збережений учнівський стереотип: через 35-45 хв. занять необхідна коротка перерва. Під час перерви необхідно провітрити кімнату, зробити фізкультпаузу.

Для підвищення працездатності при виконанні домашніх завдань їх доцільно починати завжди в одній і тій же годині. При довготривалих заняттях після другої години необхідний відпочинок на відкритому повітрі. Введення одногодинного активного відпочинку на повітрі сприяє підвищенню працездатності.

Вільний час учні використовують за інтересами. Для цього в режимі необхідно передбачити: для школярів молодшого віку- 1-1,5 години, середнього і старшого- 1,5-2,5 години на добу.

Вільні години слід надавати після приготування домашніх завдань. Разом з тим, повинна регламентуватися діяльність пов’язана зі значним напруженням зорових функцій, така як перегляд телевізійних передач, робота на електронних комп’ютерах. Рекомендована тривалість перегляду телевізійних передач: для молодших школярів - до 1 години, для школярів середнього віку- 1,5 години, для старшокласників – 2 години і не частіше, ніж 2-3 рази в тиждень.

Заняття пов’язані з підготовкою до екзаменів, бажано проводити в ранкові години. Через кожну годину занять необхідні короткі перерви, а після 2,5-3 годин- другий сніданок і більш довгий відпочинок на повітрі. Після відпочинку заняття продовжується протягом 3 годин. Потім настає обід і 2,5-3 години відпочинку, далі сон і перебування на повітрі. З 16.00 години заняття можуть відновлюватись на 2-3 години. Під час підготовки до екзаменів учні звільняються від інших занять.

У вихідні дні і під час канікул в режимі дня час перебування на повітрі повинен бути максимальний. При цьому значна увага повинна приділятись рухливим іграм і розвагам, спортивним іграм, екскурсіям і туристичним походам.

Дотримання режиму дня, початок і кінець всіх видів діяльності в один і той же час дозволяє зберегти бадьорість, високу працездатність, інтерес до навчальної і творчої діяльності, сприяє нормальному розвитку школяра.

Наразі ми маємо ситуацію, коли через військовий стан, відбулося закриття виховних та навчальних закладів діти залишаються вдома, а школярі перейшли на дистанційне навчання. Режим, до якого діти звикли, порушений, прогулянки з друзями заборонені, відвідування гуртків і секцій також неможливе. При цьому, діти 24 години на добу опиняються під пильним наглядом і контролем своїх батьків. Проблемою є необхідність одночасного перебування в різних статусах, коли, перебуваючи вдома, дорослі продовжують виконувати свої професійні обов'язки, працюючи віддалено, і при цьому повинні поєднувати сімейні та батьківські обов'язки. Діти чутливі до будь-яких змін, а ситуація з військовим станом додатково провокує у них появу занепокоєння, тривоги, страхів і дратівливості. Маленькі діти можуть вередувати і вимагати до себе підвищеної уваги. Деякі батьки, проявляючи надмірну турботу про дитину, йдуть у неї на поводу, дозволяючи їй майже весь вільний час проводити у віртуальному просторі, аби дитина була чимось зайнята. Інші вважають, що дитина зобов'язана весь час вчитися і, тим самим, позбавляють її елементарного відпочинку. Слід пам'ятати, що надмірне перебування у віртуальному просторі може привести до інформаційних перевантажень і розвитку залежної поведінки, а недотримання режиму праці і відпочинку – до емоційного і фізичного виснаження дитини.

Тривале перебування в замкнутому просторі може призводити до виникнення непорозумінь і конфліктів. Батьки повинні розуміти, що залучення дітей у конфлікти дорослих небажано і небезпечно. Діти мають незрілу психіку, їх організм ще формується, тому емоційні перевантаження і стреси здатні привести до серйозних наслідків – підвищеного рівня тривожності, дратівливості, агресивності, порушення сну, появи страхів і розвитку неврозів. Краще взагалі відкласти на інший час вирішення всіх спірних питань, які неможливо вирішити в цих умовах. Батькам потрібно навчитись слухати свою дитину, прислухатись до її інтересів і тривог, навіть якщо вони здаються несуттєвими. Також, за можливості, проводити час всією родиною: грайте у настільні ігри, дивіться разом фільми або цікаві передачи, займайтеся творчістю.

Використовуйте свій біологічний годинник корисно.  Наш біологічний годинник працює так:

Від 1 до 5 години ночі. Людина спить, більшість наших органів працює в режимі економії сил. Працює активно тільки печінка, переробляючи необхідні організму речовини, видаляючи отрути. Це «велике очищення організму» необхідно йому для успішного функціонування. У людини в цей час низький тиск, рідкий пульс і повільне дихання.
Від 6 до 8 години ранку. Тиск стає вище, пульс частішає. Організм вже прокинувся, хоча ми фактично можемо ще спати. Різко зростає імунітет. Людина відпочила.
Від 9 до 12 години ранку. Активність підвищується. Серце розганяється на повну потужність. Це найкраща форма нашого організму. Ми активні, працездатні і сповнені ентузіазму. Нам, здається, під силу будь-яке завдання. Ловіть ці моменти. Вони найбільш продуктивні!
Від 12 до 14 годин. Настає перший спад активності. Зменшується фізична і розумова працездатність. Відчувається втома, потрібен відпочинок. Це час самої низької активності в циклі. Реакції сповільнюються. Обід.
Від 14 до 18 годин. Працездатність підвищується. Загострюються всі органи чуття. Робота йде з високою часткою активності. У цей час дуже ефективні фізичні види праці та тренування у спортсменів. Настає час занять і прогулянок на свіжому повітрі. Організм відчуває бажання більше рухатися. Зате психічна активність поступово знижується.
Від 19 до 20 годин. Підвищується тиск. Виникає дратівливість через зниження стабільності психічного стану. Людина в цей час може бути нервовим, неврівноваженим. Зменшується мозковий кровообіг, може боліти голова.
Від 21 до 22 години. Психічний стан рівний, а ось розумова працездатність підвищена. Цей період часу особливо хороший для учнів при запам'ятовуванні тексту. Так як пам'ять загострюється. Увечері можна відобразити багато, що не вдавалося днем.
Від 22 до 24 годин. Знижується температура. Організм готується до відпочинку. Якщо ми лягли спати о 22 годині, то настає час для сновидінь. Наше тіло, наш мозок відпочивають.

Режим сну, їжі, роботи та відпочинку не повинні підпорядковуватися простому «хочу», а доцільності і біологічним законам. В іншому випадку, дитину чекає десинхроноз –неузгодженість ходу біологічного годинника в часі. Порушення біологічних ритмів викликає розбалансованість в роботі організму і проблеми зі здоров'ям дитини.
Це можуть бути порушення різного роду:
• в харчуванні (постійно жує, забуває поїсти, утруднене переварювання їжі, здуття, метеоризм, пронос, запор),
• в сні (не може заснути, не може встати, відчуває втому, головний біль, нездужання),
• в роботі (не може зосередитися, відволікається, захоплюється і перевантажується),
• у відпочинку (занадто багато відпочиває, не встигає розслаблятися).
Намагайтеся не відпускати на самоплив такі важливі питання, як формування правильного і здорового режиму дня. Це допоможе вам і вашій дитині зберегти здоров'я, все встигнути і отримувати від навчання задоволення і знання, а не головний біль і розчарування.

Режим дня – це найскладніше, чого можна навчити дитину. Для цього потрібна лише любов батьків і їхнє усвідомлення своєї відповідальності. Дотримання батьками режиму дня привчає дитину до організованості., полегшує життя як їх самій, так і батькам. Надалі такій дитині значно легше адаптуватися до умов дитячого садка, школи. Правильний режим – це ще й профілактика багатьох захворювань, зокрема й невротичних.

Будьмо здорові!