Формування життєстійкості. Набуття корисних навичок.

 Доброго ранку!

    Захищати свою дитину від різких злетів і падінь життя- це природний інстинкт кожного батька та кожної матері. Але виконати це не завжди можливо, особливо,коли діти дорослішають і стають більш незалежними. Крім того, сучасні діти відчувають величезний тиск через необхідність бути успішними у школі, спорті й запаморочливому розмаїтті позашкільних занять. Усі ці численні стреси можуть призвести до негативних фізичних та емоційних наслідків для здоров'я дітей. Хоча стреси й невдачі є частиною повсякденного життя, батьки й діти не повинні відчувати себе безпорадними. Тому для здорового, збалансованого та успішного життя дитини батькам необхідно допомагати їй розвивати стійкість, упевненість у собі та здобувати навички ефективного реагування на стреси й виклики, які ставить перед нею саме життя. 

Життєстійкість можна визначити як здатність гнутися, але не ламатися, стикаючись з життєвими негараздами.

Стійкі люди виходять з кризи такими ж сильними, як і раніше, або навіть ще сильнішими. Знаходять спосіб змінити життєвий курс і продовжувати рух до своїх цілей. Вміння справлятися з життєвими негараздами пов'язано зі сприйняттям і прийняттям себе, оточуючих і світу в цілому. Уявлення про це формуються в дитинстві, до 7-9 років, і пов'язані з сімейними сценаріями і стереотипами поведінки батьків.

Серед основних несвідомих життєвих сценаріїв, 

                                             які формують батьки можна виділити наступні:

📃  Варіант перший. Люблячі батьки, які вчать дитину, що світ – це безпечне і радісне місце. Така концепція буде направлена ​​на досягнення успіху.

📃  Варіант другий. Батьки ніжно ставляться до дитини, але транслюють їй, що зовнішній світ небезпечний. Дитина виростає з усвідомленням, що людям навколо довіряти не можна, покладатися потрібно тільки на себе. Такі люди схильні до суперництва.

📃  Варіант третій. Ставлення до дитини негативне, а до світу – позитивне. Такі батьки порівнюють своїх дітей з чужими: "Подивися, ось у Васі все виходить, він чемпіон, а ти – нездара". В цьому випадку з дитинства людина вважає, що не відповідає вимогам світу і вважає себе неповноцінною.

📃  Варіант четвертий. Батьки транслюють дитині концепцію "всі навколо винні у всьому": і ти недотепа, і навколишній світ несправедливий і сповнений зла.

Проблема в тому, що ми прагнемо організувати своє життя так, щоб виправдати неусвідомлений сценарний план життя і образ себе в ньому.

Як вийти зі сценарію і сформувати життєстійкість

Усвідомити свої сценарії.

Ерік Берн виділив шість основних процесів життєвих сценаріїв, які людина може "програвати" в своєму житті. Усвідомивши, в якому саме сценарному процесі ви знаходитеся і відстежуючи його початок наступного разу, ви можете послабити його вплив у житті.

Варіанти життєвих сценаріїв:

👉  "Поки що ні". Людина живе з думкою, що він не може отримати щось хороше в своєму житті, поки не закінчиться якийсь інший процес.

Наприклад: "Я можу дозволити собі відпочинок, тільки коли зароблю на будинок".

👉  "Після". Цей сценарій є зворотним до попереднього. 

Наприклад, "сьогодні буде святковий банкет і я буду багато сміятися, значить завтра трапиться щось таке, через що я буду плакати або сумувати".

👉  "Ніколи". Людина впевнена, що вона ніколи не отримає те, про що мріє.

👉  "Завжди". Така людина мучить себе питанням: "Чому зі мною постійно щось трапляється?".

👉  "Майже". Така людина майже постійно досягає своєї мети, але не доводить її до кінця. Сценарій з відкритим кінцем. Коли людина досягає того, до чого прагнула, але відчуває порожнечу, не знає, що робити далі.

Що можна зробити для виходу з будь-якого з цих сценаріїв?

 🌻  Досліджуйте зону свого контролю

Зробіть два списки. В один помістіть події, на які ви дійсно можете впливати. Наприклад, стиль одягу, вибір оточення або місця роботи, хобі, самопочуття. Другий список – те, що від вас не залежить. Це можуть бути звички і думки інших людей, погода, події в світі.

Психолог Вільям Джеймса писав, що система нашої візуальної уваги багато в чому схожа на прожектор, який "сканує" світ навколо нас. З точки зору еволюції, прагнення контролювати те, що відбувається з нами, є важливим для виживання і самозахисту. Але якщо змінити акцент і фокусуватися тільки на тому, що ви можете контролювати, це дозволить знизити тривожність і допоможе отримувати більше задоволення від життя. Розмежування зон контролю також розширює діапазон прийняття ризику при прийнятті рішень і підвищує нашу здатність в потрібний момент звернутися до інших за допомогою і ресурсами.

 🌻  Формуйте залученість у життя

Якщо людина втрачає інтерес до життя – це ознака того, що вона втратила інтерес до самого себе. Це знижує рівень життєвої енергії та здатність справлятися зі стресом і життєвими викликами. Коли ви відчуваєте зниження життєвої енергії, зробіть просту вправу – напишіть в формі спонтанного листа п'ять причин, заради яких ви хотіли б прокинутися завтра вранці. Це має бути те, що дійсно цікаво і цінно для вас. Наступного дня потрібно виконати не менше трьох пунктів, з описаних вами п'яти.

🌻  Відстеження автоматичних думок

Автоматичні думки – це перша реакція, яка виникає на події або поведінку інших людей, на основі наших припущень і переконань. Якщо їх не відстежувати, вони визначають наші реакції, емоції, поведінку і фізіологічну відповідь організму. Найчастіше такі думки зачіпають такі сфери, як самооцінка, оцінювання інших людей, стратегії реагування на ситуацію, стратегії ухилення від дій. Ви можете почати із запису наприкінці дня всіх виникаючих у вас негативних думок і образів, згадуючи події, які відбулися і ваші реакції на них. В результаті цієї вправи ви можете виявити певні "сценарні" поведінкові реакції. Наприклад, ви боїтеся чогось нового через катастрофізацію можливих наслідків. У цьому випадку спробуйте наступного разу змінити тактику звичної поведінки. Наприклад, якщо раніше ви відмовлялися відвідувати вечірки, тому що боялися бути не прийнятим, зробіть навпаки – зустріньтеся з новими людьми, але спробуйте перейти в позицію спостерігача, який не має ніяких очікувань від вечора, а просто досліджує інтереси інших людей.

 🌻  Баланс між внутрішньою дитиною, дорослим і батьком

Згідно транзактному аналізу Еріка Берна в кожному з нас одночасно існують три его – стану: дитина, дорослий, батько. Якщо один з них домінує, це призводить до дисбалансу і некоректних життєвих стратегій. 

Скажімо, якщо вам складно говорити "ні", вести переговори або відстоювати свою позицію, найчастіше за таким внутрішнім страхом стоїть так звана домінанта внутрішньої тривожної дитини, яка боїться будь-яких труднощів або рішень. Тут можна використовувати психологічні техніки візуалізації. Заплющте очі і уявіть ніби ви берете за руку свою внутрішню дитину і говорите їй: "Я дорослий. Я з тобою. І ми зараз підемо спілкуватися з іншою людиною. І ми будемо намагатися почути її, а не свої власні фантазії".

Якщо у вас навпаки домінує внутрішній дорослий, ви можете придушувати свої інтереси і відмовлятися від нового досвіду, який буде розглядатися як загроза консервативному світогляду.

Відновити баланс може усвідомлене повернення себе в дитинство. Ви можете повернутися в двір будинку, в якому ви провели своє дитинство і спробувати подивитися на нього так, як якщо б ви побачили його вперше. Щоб це зробити, вам доведеться звернутися до "дитячої частини" себе – захопленої дитини, яка радіє всьому новому.

🌻  Мрійте і плануйте життя хоча б на 50 років вперед

Навіть якщо ви не почнете реалізовувати свою мрію прямо сьогодні, це дозволить вам змістити акцент уваги з негативу на позитив. Мрія запускає вироблення серотоніну і дофаміну, а значить, з'являється енергія діяти і жити. Якщо вам складно планувати життя, розписуючи його по місяцях і тижнях, використовуйте спосіб від зворотного. Уявіть, яким би ви хотіли бачити своє життя, коли вам буде 90 років. Потім повертайтеся назад кожні десять років: в 80, 70, 60 років і так далі до вашого віку сьогодні. Відсутність бачення свого майбутнього часто пов'язано зі страхом смерті, старіння, втрати здоров'я. Ця вправа може допомогти побачити нові можливості в кожному віці і скласти план для того, щоб в 90 років дійсно жити тим життям, про яке ви мрієте. Чим далі буде горизонт планування життя, тим більше сил, енергії і психологічної стійкості ми отримуємо для життя сьогодні.

Як виростити впевнену та психологічно врівноважену дитину?

☝Часто очікування батьків – навіть з найкращими намірами – можуть мати величезний тиск на дітей. Замість того щоб фокусувати свою увагу на отриманні дитиною високих оцінок у школі, учіть її ретельно працювати, докладати зусилля й ніколи не здаватись. Такі установки допоможуть їй розвивати життєві навички, необхідні для досягнення мети та вирішення проблем, і не дозволять опускати руки й засмучуватися із приводу кожної поганої оцінки.

☝Створення безпечної, сприятливої й турботливої домашньої обстановки також важливе для того, щоб дати дитині міцну опору у випадку виникнення стресових чи складних ситуацій. Докладіть усіх зусиль, щоб ваша дитина завжди відчувала себе в безпеці й любові. Визначте межу, щоб вона знала, що добре, а що ні, і будьте послідовними у ваших висловлюваннях, очікуваннях і наслідках учинків дитини. Навіть коли ви дуже зайняті й ваше життя рясніє безліччю подій, не нехтуйте часом для сім'ї. Адже це теж важлива частина створення турботливої, безпечної обстановки для дитини. При цьому одним з найкращих майданчиків для спілкування є сімейна вечеря. Це чудовий час, щоб зібратись усім разом, надавши кожному можливість поділитись подіями минулого дня й дозволивши собі як батьку/матері залишатися в курсі всього, що відбувається в житті дитини. Інші прості, але ефективні способи, щоб разом провести час, – це спільні прогулянки після школи або вечері, розмова під час поїздки в машині або спільний обід за будь-якої слушної нагоди.

Як ще батьки можуть допомогти своїй дитині навчитись 

успішно вирішувати проблеми?

Допоможіть дитині набути здорових звичок на все життя. Здоровій людині набагато простіше справлятися з будь-яким потенційним стресом або проблемою. Учіть дитину важливості повноцінного сну, хорошого харчування та систематичних фізичних вправ. Продуманий і зважений розпорядок дня допоможе їй реалізувати ці важливі аспекти.

Батьки часто недооцінюють значення сну. У період розвитку дуже важливо давати мозку дитини час для відпочинку від інтелектуальних навантажень під час навчання, а її організму час на відновлення. Якщо дитина добре відпочила, то зможе докласти більше зусиль і впоратися зі своїми завданнями більш ефективно та впевнено. Школярам молодших класів необхідно приблизно 10–12 годин сну на добу.

Раціон харчування також важливий для міцного здоров'я вашої дитини. Використовуйте п'ять груп харчових продуктів (фрукти, овочі, зернові, білкові та молочні). Пропонуйте дитині продукти всіх кольорів веселки й нові продукти, щоб розширити діапазон її смаку та отримати велику поживну користь від того, що вона їсть. Також для підтримки здоров'я діти повинні щодня приймати 400 МО вітаміну D.

Систематичні фізичні вправи (принаймні 5 годин інтенсивних тренувань на тиждень, під час яких дитина, особливо хлопчик, добре пропітніє) також мають велике значення для доброго здоров'я та зменшення стресу. Обмежте час дитини за комп'ютером і для користування різними ґаджетами. Педіатри рекомендують не більше двох годин на день за комп'ютером для дітей старше 2-х років.

Які основні ознаки стресу в дітей?

Стреси мають негативний вплив на здоров'я вашої дитини. Ви можете зрозуміти, що вона знаходитися у стресовому стані, якщо:

• скаржиться на головні болі й болі в животі;
• виглядає замкнутою, розсіяною або перевтомленою й не виконує того, що їй необхідно зробити;
• погано засинає й виглядає втомленою та роздратованою протягом дня;
• її успішність падає, як і інтерес до школи та виконання домашніх завдань;
• знижується інтерес навіть до тих занять, які раніше приносили задоволення;
• дівчатка у стресовому стані втрачають або набирають вагу, що може вказувати на розлад харчової поведінки.

​Як допомогти дитині навчитись долати стрес?

Не намагайтесь вирішувати проблеми вашої дитини замість неї самої. Набагато важливіше навчити її навичок, якими вона зможе керуватися протягом усього свого життя у складних ситуаціях. Дотримуйтесь таких рекомендацій:

💪Учіть дитину хороших навичок управління часом, щоб не відкладати шкільні завдання та проекти на останню хвилину.

👀Переконайтеся, що вона робить систематичні перерви в навчанні. Виконання шкільних завдань часто вимагає більше часу, ніж передбачається спочатку. Періодичні перерви й заняття улюбленим видом спорту допоможуть дитині відновитись після пережитих стресів.

☝Відстежуйте те, чим займається дитина. Якщо шкільні завдання настільки складні, що їй доводиться пропускати заняття спортом, допоможіть їй вирішити цю проблему за допомогою відновлення балансу між різними видами діяльності. Спитайте в неї, який рівень навантаження дитина вважає розумним і чого готова позбутися, щоб успішніше справлятися з іншими складовими свого життя.

👍Моделюйте хороші навички стрес-менеджменту (науки «управління стресом») – і пам'ятайте: для вашої дитини ви кращий приклад для наслідування. Порозмовляйте з дитиною про те, як вам удається ефективно справлятися зі своїм стресовим станом.

💗Підтримуйте з дитиною постійний взаємозв'язок. Докладіть усіх зусиль, щоби знати, що відбувається в її житті, і частіше звіряйтеся з її думкою і станом. Нехай дитина знає, що ви завжди поруч і готові обговорювати будь-яку її проблему.