11 лютого - Міжнародний день жінок і дівчаток в науці.

 Доброго ранку!

11 лютого - Міжнародний день жінок і дівчаток в науці.

         Жінки складають половину населення планети, а отже, половину потенціалу людства в усіх областях діяльності, в тому числі і в науці. Але коли ми чуємо слова «вчений» чи «науковець», то уявляємо в цій ролі, частіше за все, чоловіка. Історично так склалося, що покликанням жінки завжди вважали виховання дітей або гуманітарну професію. Попри те, що світ завдячує жінкам численними надважливими винаходами й дослідженнями, вони й дотепер складають менше третини науковців. Усвідомлюючи важливість забезпечення їх вільного доступу до науки, ООН заснувала Міжнародний день жінок та дівчат в науці, який відзначається щороку 11 лютого.  

     

      Працю жінок-науковців часто недооцінювали, а інформація про багатьох з них неповна й уривчаста. Проте неможливо перерахувати всіх жінок, які змінили на краще світову науку та технології. Факти свідчать про те, що жінки не поступаються чоловікам  ні розумовими здібностями, ні сміливістю та наполегливістю в будь-якому виді діяльності, в тому числі в науці.

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЖІНОК І ДІВЧАТОК В НАУЦІ В ІСТОРІЇ

1843 Ада Лавлейс написала програму для обчислювальної машини, яка існувала тоді тільки в теорії. Через багато років після смерті Лавлейс її програму було використано для реальної машини, а цю жінку вважають першим програмістом в історії.

1903 Марія Склодовська-Кюрі першою серед жінок стала лауреатом Нобелівської премії з фізики.

1987 На базі Всесвітньої академії наук було засновано міжнародну організацію «Жінки в науці для країн, що розвиваються».

1988 ЮНЕСКО та корпорація L’Oréal створили спільну програму «Жінки в науці» та заснували премію «L’Oréal-ЮНЕСКО для жінок в науці». Нею щорічно нагороджують п’ять жінок за видатні наукові досягнення.

2010 Для того, щоб якнайшвидше досягти гендерної рівності та розширити права і можливості жінок, створено спеціальну структуру в Організації Об’єднаних Націй «ООН – жінки».

2015 Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН  11 лютого проголошено Міжнародним днем жінок та дівчат в науці.

2017 Переможниця конкурсу краси Міс США 2017 Кара Дейдра Маккалоу за фахом фізикиня-ядерниця та працює у Комісії з ядерного регулювання США

      Українські жінки теж ніколи не відставали від світових тенденцій, нам дійсно є чим пишатись. Причому на даний момент в Україні жінок у науці 46% — майже вдвічі більше, ніж в середньому у світі. Значно менше за своїх закордонних колег українські дослідниці жаліються і на гендерні упередження:

• Наталія Полонська-Василенко – авторка майже 200 наукових праць, присвячених історії Запоріжжя та Південної України,займалася дослідженням історії та археології України, причому як в Україні, так і згодом в еміграції у Німеччині та Чехії. Вона у непростій історично для України час стала однією з провідних представниць державницької школи в українській історіографії, тобто просувала ідею самостійності та безперервності українського історичного процесу.
• Валентина Радзимовська – професорка, докторка медичних і фізіологічних наук, засновниця української школи фізіологів і біохіміків, а до того ж – громадська діячка. За політичну діяльність та участь у Спілкці визволення України у 1930-х роках Валентина Радзимовська була репресована радянською владою. Втім, це не завадило їй стати авторкою понад 60-ти праць із біохімії, патофізіології, педіатрії, психоневрології, фізіології, фтизіатрії. Як і її попередниця у нашому матеріалі, у 1945 році науковиця виїхала з України, емігрувавши спочатку до Німеччини, а потім – до США. Радзимовська внесла величезний вклад у вивчення туберкульозу і лікування його у дітей.
• Ніна Мороженко- астрономикиня, геліофізикиня, докторка фізико-математичних наук, авторка 56 наукових праць  присвятила все своє життя вивченню будови нашого світила і процесів, які на ньому відбуваються. Наукові праці Ніни Мороженко щодо природи сонячних протуберанців були першими у світі і дали старт науковим дослідженням геліофізиків з багатьох країн. Суттєвий вклад української дослідниці в фізику сонця в которий раз демонструє, що фізика не є суто "чоловічою" наукою.
• Наталія Виноград- епідеміологиня, професорка, докторка медичних наук, завідує кафедрою епідеміології Львівського національного медичного університету. Вона – експертка Всесвітньої організації охорони здоров'я з реагування на епідемічні загрози та Міністерства охорони здоров'я України з епідеміології, радниця МНС України з питань протиепідемічного захисту населення та біобезпеки. Погодьтеся, актуальнішого фаху у 2020-2021 роках годі й шукати. Колись – звичайна дівчинка з села на Хмельниччині, а тепер авторка 305 наукових праць, а також 8 авторських свідоцтв на винаходи та патентів України, доводить, що для дівчини, яка знає, чого вона хоче, немає нічого неможливого. 
• Ніна Вірченко - професорка кафедри математичного аналізу та теорії ймовірностей, докторка фізико-математичних наук  – одна з найвідоміших українських математикинь. Вона авторка понад 500 наукових і науково-методичних праць, зокрема 20 книг, виданих українською, російською, англійською та японською мовами. Ніна Вірченко визнана не лише в Україні, але і за кордоном – вона членкиня Австралійського, Американського, Бельгійського, Едінбурзького, Лондонського математичних товариств. Зрештою, це і не дивно, адже математика не знає кордонів і визнає всі досягнення, де б їх не було здобуто.
• Елла Лібанова - науковиця у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, академікиня Національної академії наук України, докторка економічних наук, професорка, заслужений економіст України. Вона академік-секретар відділення економіки Національної академії наук України і, до речі, перша і єдина членкиня президії Національної академії наук за 102 роки її роботи. Викладає соціальну статистику на економічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Запровадила методику вимірювання людського розвитку на рівні областей, яку використовує Держкомстат для щорічних розрахунків.
• Нана Войтенко - професорка, докторка біологічних наук, нейробіологиня, завідуюча відділом сенсорної сигналізації Інституту фізіології ім. А. А. Богомольця НАН України. Більше 20 років займається дослідженнями болю. Що ми знаємо про біль? Для більшості людей на Землі біль – це те, чого вони воліли б позбутися якнайшвидше, якщо його відчувають.  Нана Войтенко займається саме природою болю, як він виникає і поширюється в центральній і периферичної нервових системах людини. В умовах лабораторії Войтенко і її колегам вдалося розробити експериментальне лікування, що впливає тільки на ті клітини, які беруть участь в больових синдромах. Крім того, Нана Войтенко активно популяризує науку: вона є лекторкою "Днів науки", виступала лекторкою на TED-x Kyiv 2013 році, а також організаторкою "Тижня знань про мозок". Наука – поруч і доступна вона всім.
• Ольга Броварець – біофізикиня, докторка фізико-математичних наук, лауреатка премії Scopus Awards Ukraine року в номінації "Найкращий колектив вчених, який досяг значних наукових результатів без західних колаборацій" і премії Президента України для молодих вчених, а ще – провідний науковий співробітник відділу молекулярної та квантової біофізики Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. Ольга – наймолодша докторка наук в Україні, вона стала докторкою у віці 29 років. Зараз Ользі 34 роки і вона продовжує вивчати біофізику: її відкриття дають розуміння механізмів розвитку раку та багатьох інших хвороб, до яких призводять мутації. Саме Ольга вирахувала закономірність, за якою відбуваються мутації в ДНК, що призводять до раку і безлічі інших хвороб.
• Марина В'язовська - вчена, докторка природничих наук. Математикиня з України Марина В'язовська, яка зараз працює у Швейцарському федеральному технологічному інституті, отримала "Премію Салема 2016", яка є надзвичайно престижною для математиків. Комісія присудила премію Марині В'язовській за її відкриття світового рівня. Українка розв'язала задачу, над вирішенням якої вчені працювали більше 400 років: пакування куль у 8-вимірному просторі та, у співавторстві, — в 24-вимірному. Раніше задачу пакування куль було розв'язано лише для просторів із трьома і менше вимірами.
• Марія Байляк- докторка біологічних наук, доцентка кафедри біохімії та біотехнології Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. Науковиця  вивчає біохімію і досліджує вплив різних рослин, речовин на процеси старіння. Відкриття Марії Байляк стосуються, наприклад, підвищення стресостійкості та загального стану живих організмів (а отже, і нас з вами, і це хороші новини: стресостійкість ще нікому не заважала), а ще anti-aging речовин. Завдяки своїй інтенсивній роботі Марія входить у Топ-10 успішник українських жінок-вчених.
• Юлія Безвершенко-  вчена у галузі теоретичної фізики, популяризаторка науки, громадська діячка, кандидатка фізико-математичних наук. Вона входить до списку ТОП-20 українських жінок в STEM за 2018-2019 роки. Юлія займається математичними методами, які застосовуються до задач динаміки квантових систем у зовнішніх полях та керування квантовими системами. Вона впевнена і доводить це на практиці, що теоретичною фізикою можна займатись із пристрастю. 

Цікаві факти:

• У світі серед студентів, що вивчають природничі науки, технологію, інженерію та математику, дівчата складають 35%.
• До першої п’ятірки країн ЄС з найбільшою кількістю жінок-науковців входять Литва, Болгарія, Латвія, Португалія й Данія. 
• У світі всього 13% патентів на винаходи отримують жінки. Прогнозується, що гендерної рівності в області винаходів  буде досягнуто лише в 2070 році.
• ОАЕ, Іран, Узбекистан, Японія, Камерун, Саудівська Аравія — країни, в науці яких жінки мають найменше представництво. 
• Серед вчених-дослідників українських наукових установ жінки складають близько 46%.

Наразі Україна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених в рейтингу серед 41 країни світу. Українки успішно працюють у різних галузях наук. Найбільше науковиць у галузі суспільних (65,8%), медичних (65,2%), гуманітарних (60,3%) наук; у технічних науках — 34,1%. 

         Україна разом з іншими державами долучається до відзначення цієї події. Жінки, що працюють в науковій галузі, приймають вітання від державних керівників. У вищих навчальних закладах, в науково-дослідних установах проводять заходи, присвячені внеску жінок  в науку. Для дітей організовують дні відкритих дверей – таким чином дівчата-школярки набувають мотивації  до навчання та кар’єри в науково-технічній сфері. 

До святкування долучаються й інші організації та  установи — наприклад, Центр гендерної культури, Музей жіночої та гендерної історії, бібліотеки. Відвідуючи різноманітні арт-проекти та експозиції, всі охочі можуть дізнатися про видатних жінок в сфері STEM від давнини до сучасності.

Також в межах Міжнародного дня жінок та дівчат в науці проводяться конкурси серед молодих дівчат, які захоплюються науково-дослідницькою діяльністю та намагаються реалізувати свої проєкти чи винаходи.

       Сфера STEM на сьогодні дуже стрімко розвивається, особливо передові технології та інженерія. Представництво жінок надає цим галузям ще більшої ефективності та можливостей. Важливо відмічати це свято тому, що отримати більше жінок-науковців суспільство може тільки в разі заохочення молодих дівчат до навчання та подальшої роботи в науці. Недарма в назві події згадуються не лише жінки, а й дівчата. Часто інтерес до наукової діяльності у дівчат не підтримується ні школою, ні батьками, і зрештою згасає.  Дівчатам важливо усвідомити свій потенціал в STEM, тому необхідно змінювати підхід освітян до участі їх у наукових проектах, дослідженнях, експериментах та інших подібних заходах нарівні з хлопцями.

      Крім цього, є багато труднощів, з якими стикаються жінки, обираючи для себе кар’єру науковця. В світі досі існують численні стереотипи та упередження  щодо переваги чоловіків в розумових здібностях, нездатності жінок до логічного мислення. До того ж жінкам часто доводиться поєднувати навчання й роботу з доглядом за дітьми та родиною, а суспільство тільки починає вчитися ставитися до цього з розумінням. Це все впливає на те, що зарплати  у жінок-науковців нижчі, ніж у їхніх колег-чоловіків, керівні посади в науці вони займають значно рідше та  менше публікують наукових робіт.

Тому Міжнародний день жінок та дівчат в науці закликає світове співтовариство до допомоги жінкам в досягненні успіхів в галузях STEM, а самих жінок та дівчат залучає до того, щоб якомога більше з них ставали видатними дослідниками й винахідниками.

Рекомендую для перегляду. Проекти Центру гендерної культури та Музею жіночої та гендерної історії, присвячені внеску жінок у розвиток науки:

• Жінки в ІТ,
• Видатні жінки у науці – книжкові закладки
• Фільми про жіночі сторінки історії
• Нобеліантки – віртуальна експозиція у Музеї жіночої та гендерної історії
• Винахідниці – віртуальна експозиція у Музеї жіночої та гендерної історії
• Творчі жінки – віртуальна експозиція у Музеї жіночої та гендерної історії
• Подкаст До дня жінок та дівчат в науці

Отже, якщо ви – дівчинка, дівчина, жінка, неважливо, звідки, неважливо, скільки вам років, і ваше серце лежить до науки – не бійтеся. Йдіть туди сміливо. Адже ніщо не зупинить жінку, яка готова працювати і робити наукові відкриття!