Я-бренд. Мій імідж. Поняття "Самооцінки". Імідж успішної особистості...

 Доброго ранку!

Тема заняття:

Я-бренд. Мій імідж. Поняття "Самооцінки". Імідж успішної особистості. Риси, які допомагають стати успішним.

       Перше відоме людству використання бренду практикувалося ще за часів Стародавнього Єгипту, коли ремісники ставили своє тавро на зроблені ними цеглини, щоб споживач міг знати творця кожного цегли. Також існують свідчення появи давніх торгівельних марок на грецьких і римських світильниках, китайській порцеляні. На сьогодні серед авторів та громадськості немає єдиного визначення поняття «бренд». Однак це визначення можна розглянути через два аспекти: економічний і психологічний.  

 Психологічний аспект у визначенні бренду поєднують такі основні елементи: 

 сенс для споживача;

  сума вражень та емоцій; 

 набір цінностей та атрибутів;

  свідомість та уяву споживача 

Особистий бренд — це те, що про вас думають інші люди як про особистість та професіонала. Добре пропрацьований власний бренд допоможе отримати роботу мрії або розвивати власний бізнес.... 

Три складові особистого бренду

Особистий бренд формується з трьох складових.

• Перша — ваша експертність. Це те, що існує об’єктивно.
• Друга — що ви говорите про себе.
• Третя — що про вас говорять інші люди.... 

Стратегія персонального бренду

Перш ніж розробляти стратегію, дайте відповідь на запитання: «Навіщо мені це потрібно?».

Формування персонального бренду — тривалий процес, і вам потрібна внутрішня мотивація, щоб не кинути все на пів дорозі.

Далі проведіть підготовчу роботу. «Погугліть» себе, вивчіть інформацію та видаліть все, що може вас скомпрометувати: різкі пости, фотографії зі студентських вечірок та жарти, які можна неправильно інтерпретувати.... 

Після цього розпочинається розробка стратегії персонального бренду. Для початку перерахуйте абсолютно всі свої ролі та яскраві риси особистості. Потім визначьтеся, що з цього транслюватимете публіці, а що залишиться особистим.... 

 За останнє десятиліття поняття іміджу міцно увійшло в наше життя. Над ним замислюються політики, бізнесмени, журналісти. Слово «імідж» часто використовують у періодичній пресі, телепередачах, рекламі. Найчастіше говорять про індивідуальний імідж людини – політичного лідера, державного діяча, кінозірки. Майже настільки ж часто можна почути про імідж фірми, організації, політичної партії, громадського руху чи в певному іншому прояві поняття «корпоративного іміджу».  

Поняття імідж (від фр. або англ. image) в буквальному перекладі на українську мову означає образ, вигляд.

Імідж – цілеспрямовано сформований образ (особи, явища, предмета), що відокремлює певні ціннісні характеристики, покликаний емоційно-психологічно впливати на будь-кого з метою популяризації, реклами тощо.

Імідж людини – це думка про неї в групи людей у результаті сформованого в їхній психіці образу цієї особи, що виник у результаті їх прямого контакту із цією людиною чи внаслідок одержаної про цю людину інформації від інших людей; власне, імідж людини – це те, як вона виглядає в очах інших.

      Імідж складається із зовнішнього образу (одягу й речей, міміки, поз і жестів) та внутрішнього образу, який неможливо побачити, але який відчувається й дуже впливає на сприйняття людини оточенням (уміння правильно налагодити спілкування, позитивні якості особистості, уміння розуміти людей і вміння справляти враження). 

Що таке особистий бренд?

Коли ми кажемо «головний пірат світу», всі одразу думають про Джека Горобця у виконанні Джонні Деппа, король жахів — це, звісно ж, Стівен Кінг, а король рок-н-ролу —  Елвіс Преслі. А от якщо запитати в десяти людей, хто найкращий фотограф або в кого найкращий бізнес в Україні, швидше за все, ми отримаємо десять різних відповідей.

Зрозуміло, що не всі мають широко впізнаваний особистий бренд. Але яким би він не був, його має кожна людина, бо особистий бренд — це те, що про вас думають усі люди, які хоча б щось про вас чули або спілкувалися з вами бодай раз.... 

Як «розпакувати» особистий бренд?

Головна задача й складність особистого бренду — розкрити себе перед іншими. Можна бути класною особистістю з цікавими поглядами, але не вміти себе подати. Та, на щастя, цього можна навчитися. 

Аби не бути пласкою картинкою, а стати об’ємним 3D-образом в очах своєї аудиторії, варто показати себе в прогресі, розкрити різні аспекти свого життя. Щоб зрозуміти, що саме ви можете розповісти про себе, можна скористатися вправою «Хто ти?».... 

Створіть собі таблицю з тезами до різних тем із цього переліку, які потім можна використати у сторітелінгу в соцмережах. Ось ще кілька запитань, які варто поставити собі, щоб краще зрозуміти, чим ви могли б поділитися з іншими:

• Яка ваша історія?
• Що вас заряджає? Що вас драйвить та мотивує?
• Що цінного у вас є? Що вирізняє вас серед інших?
• Які навички у вас є: що виходить добре?
• Які професійні навички у вас є? Досвід? Знання?
• Які ваші особистісні характеристики: веселий, милий, привабливий, смішний, саркастичний..?
• Яка у вас зовнішність?
• Що на вас впливає?
• Чого ви боїтеся?
• Які ваші принципи та цінності?

Виконавши це завдання, ви, ймовірно, з’ясуєте, що показуєте у соцмережах лише 10%, а може і всього 1% від того, ким ви насправді є. Однак це не означає, що ви мусите показувати абсолютно все своє життя. У всіх людей є кордони, які вони воліли б не перетинати в публічному просторі. Це нормально, якщо ви не хочете ділитися інформацією про сім’ю, дитинство чи політичні погляди....

Поняття "Самооцінки"

Самооцінка — це те, як людина оцінює себе. Розрізняють два види самооцінки: глобальна та часткова. Під глобальною мається на увазі те, як людина оцінює себе загалом. Під частковою — як вона оцінює ті чи інші аспекти себе, наприклад, зовнішній вигляд чи успішність у кар’єрі. 

Самооцінку також поділяють за рівнем — низька, висока та адекватна. Людина не народжується з певним рівнем самооцінки. Він починає формуватися з раннього дитинства та може змінюватися протягом життя.

Що впливає на самооцінку. Досвід, який людина набуває впродовж життя, може значно впливати на рівень самооцінки. 

Водночас слід пам’ятати, що кожна людина індивідуальна, відтак неможливо визначити, як той чи інший досвід вплине саме на неї.

Деякі фактори, які можуть вплинути на рівень самооцінки:

• Досвід у ранньому дитинстві. Стосунки з батьками та близькими можуть мати значний вплив на те, як людина себе оцінює. Нехтування фізичними та/або емоційними потребами дитини з боку батьків, критика чи надвисокі стандарти мають негативний ефект. Виховання, під час якого батьки зважають на фізичні та емоційні потреби дитини, допомагає плекати адекватну самооцінку.

Що таке низька самооцінка. Людина з низькою самооцінкою оцінює себе гірше, аніж вона є насправді. Кожен відчуває брак впевненості час від часу, але люди з низькою самооцінкою живуть із цим тривалий час. За низькою самооцінкою можуть бути глибинні негативні переконання про себе та світ, наприклад: «Я — невдаха» або «Нікому не можна довіряти».

Оскільки людині з низькою самооцінкою важко оцінити себе обʼєктивно, вона може повністю покладатися на думку інших. Наприклад, якщо їй скажуть, що вона не вміє співати, людина буде вважати,  що так і є.

Що таке завищена самооцінка. Людина із завищеною самооцінкою вважає себе кращою за інших. Вона схильна не помічати своїх недоліків та неадекватно оцінювати свої здібності та можливості. Завищена самооцінка також здатна негативно впливати на стосунки з людьми, роботу, навчання, щоденні справи та інші сфери життя.

Деякі прояви завищеної самооцінки можуть включати:

• Невміння приймати критику або невдачу;
• Імпульсивна поведінка або поведінка для привернення уваги;
• Нехтування правилами;
• Надмірна реакція (наприклад, злість) на відмову;
• Брак емпатії до інших людей;
• Нереалістичні очікування щодо себе.

Що таке адекватна самооцінка. Людина з адекватною самооцінкою реалістично та обʼєктивно оцінює себе та свої можливості, враховуючи контекст. Вона вважає себе ані кращою, ані гіршою за інших. У такої людини є корисні переконання про себе та світ, а також віра в себе та свої можливості. Водночас вона здатна будувати адекватні очікування щодо себе та інших.

Адекватна самооцінка може проявлятися в таких аспектах:

• Здатність сказати «ні», коли людина не хоче чогось робити;
• Здатність виражати свої потреби та емоції;
• Усвідомлення, що людина є не кращою й не гіршою за інших;
• Здатність дивитися на життя тверезо, реалістично;
• Приймати та розуміти свої слабкості та сильні сторони;
• Здатність встановлювати особисті кордони.

3 фактори успіху: робота на результат; повна віддача справі, яку ти робиш; життя за принципом: «Хто стукає – тому відкривають»; рухатися до мети крок за кроком. 

Які риси характеру допомагають досягти успіху в житті:

Терпіння. Треба тренувати терпіння у досягненні своєї мети. Жоден тривалий успіх не дається одразу, для його досягнення необхідний досвід. А щоб його набути, варто продовжувати терпляче йти до поставленої мети, навіть тоді, коли здається, що зовсім нічого не виходить.

Стійкість. Життя постійно перевіряє людей на стійкість, тому вони повинні вчитися долати перешкоди на своєму шляху. Кожна вирішена проблема – це ще одна сходинка, що веде до мети.

Наполегливість. Не варто опускати рук чи сходити зі свого шляху за першої ж проблемної ситуації. Необхідно кожного дня, навіть дуже маленькими кроками, продовжувати йти у бік своїх мрій. Тільки наполегливі досягають найвищого результату, бо вони ніколи не зупиняються на шляху реалізації своїх задумів.

Гнучкість. Що є постійним у світі, так це зміни, які є невід’ємною частиною життя. Тому кожному треба вчитися адаптуватися до змін і застосовувати їх собі на користь.

Навчання. Ті, хто досяг великого успіху та визнання, дуже багато навчаються упродовж усього життя. Бо лише на підставі нових знань людський мозок здатен продукувати нові геніальні ідеї, які потім стають технологічними чи бізнесовими проривами.

Самоусвідомлення. Кожна успішна людина добре розуміє, чого вона хоче насправді, заради чого живе і ніколи не зраджує своїх цінностей. Для таких особистостей важливо неухильно дотримуватися своїх принципів та переконань.

Чітке бачення кінцевої мети. Часто успіх приходить до тих, хто виразно усвідомлює, чого хоче, і знає, як реалізувати свої мрії.

Емпатія. Щоб стати по-справжньому успішними, треба, щоб ваша справа чи робота була корисною для інших людей та суспільства. А такого результату можна досягти лише тоді, коли по-справжньому вдається зрозуміти потреби та бажання інших.

Оптимізм. Непохитна віра в себе та свою мету дає можливість позитивного настрою на шляху до своєї мети. Навіть тоді, коли той шлях дуже довгий та нелегкий.

Джерела інформації:https://howareu.com/materials/samootsinka-ta-faktory-iaki-na-nei-vplyvaiut, https://happymonday.ua/pobudova-osobystogo-brendu-u-sotsmerezhah, https://tsn.ua/other/lyudi-yaki-dosyagli-nebuvalogo-uspihu-pislya-40-rokiv-mayut-ci-dev-yat-ris-harakteru-2498032.html