"Я-громадянин України"
Добрий день.
Громадянин – це особа, що належить до певної держави, знаходиться під її владою та опікою, наділяється нею відповідними правами .
Громадянство – належність до певної держави.
З проголошення незалежності Україна стала до розбудови своєї державності; почала створювати власні Збройні сили, "карбувати" власні гроші, будувати національну правову базу, створювати Конституцію - Основний Закон України, що базується на традиціях українською народу, спрямований на утвердження гуманістичних ідеалів, розбудову України як суверенної, демократичної, правової держави.
Під громадянством слід розуміти постійний правовий зв'язок особи і держави. Такий зв'язок виникає, як правило, з народженням людини і зберігається протягом всього її життя. З одного боку, держава гаранту є своїм співвітчизникам забезпечення прав і свобод. В свою чергу громадяни, перебуваючи під захистом держави, беруть на себе певні обов'язки.
Громадянство було відоме ще в рабовласницький період, коди громадянами могли вважатися лише вільні люди. В період феодалізму існував інститут підданства, який означав не лише підвладність населення монарху, а феодальну залежність від нього. Хоча зараз відмінність між громадянством (в республіках) і підданством (в конституційних монархіях) чисто символічна.
Громадянство в масовому порядку почало з'являтись після ліквідації абсолютизму і утвердження конституційного ладу. Вперше термін "громадянин" проголошений французькою революцією в Декларації прав людини і громадянина 1799 року
Формування інституту громадянства в незалежній Україні почалось з Декларацією про державний суверенітет, яка містила окремий розділ про громадянство Питання, пов'язані з громадянством України, вирішуються на базі Конституції України, Закону України " Про внесення змін і доповнень до закону України", "Про громадянство України" від 16 квітня 1997 року, міжнародними договорами та Указом Президента від 30 березня 1992 року "Про порядок розгляду питань, пов'язаних з громадянством України".
Громадянином України є особа, яка:
- має почуття власної ролі як громадянина України;
- має власне розуміння того, яким чином Україна функціонує економічно, політично, соціально, культурно, технологічно та екологічно;
- не погоджується із соціальною несправедливістю;
- бере участь та робить власний внесок у розвиток суспільства на різних рівнях;
- несе відповідальність за власні дії.
Основні риси громадянина України: патріотизм; чесність; співчуття; повага; відповідальність; мужність.
Документами, що підтверджують громадянство України, є паспорт громадянина України, для військовослужбовців - військова книжка, для осіб до 16 років - свідоцтво про народження.
В систему органів, що приймають участь у вирішенні питань громадянства, входять:
а) Президент України;
б) Комісія з питань громадянства при Президенті України;
в) Міністерство внутрішніх справ і підвідомчі йому органи;
г) Міністерство закордонних спряв, дипломатичні представництва і консульства.
Президент України, як глава держави, уповноважений офіційно вирішувати питання про прийняття до громадянства України та припинення його, про надання притулку в Україні (ст.106, п. 26 Конституції).
До основних ознак, за якими нашу Конституцію можна було б визначити як правову, належить:
Закріплення в Конституції України основних прав людини.
"Людина, її життя, здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні соціальною цінністю".
Розділ II Конституції присвячений основним правам та свободам громадян України в економічній, політичній, культурній сферах, а також їх особистим правам. Серед них:
Ст. 2. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах.
Ст. 29. Кожна людина має права на свободу та особисту недоторканість.
Ст. 30. Кожному гарантується таємниця листування.
Ст. 34. Кожному гарантується право на свободу думки, слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Ст. 43. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Ст. 48. Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг і житло,
Ст. 53. Кожен мас право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Тому важливо, щоб крім прав, громадянин знав і свої обов'язки перед державою.
Найголовнішими серед них є:
Ст. 65. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів;
Ст. 66. Кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки;
Ст. 67. Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законодавством;
Ст. 68. Не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Тільки те суспільство, в якому дотримуються прав і свобод, гарантоване від свавілля, диктатури, беззаконня.
Герб – емблема держави, він зображений на знаменах, печатках, офіційних документах.
19 лютого 1992 р. Верховною Радою України ухвалена постанова "Про Державний Герб України", якою було затверджено «Тризуб, як малий герб України» i, відповідно, головний елемент великого герба. З найдавніших часів тризуб шанується як магічний знак, свого роду оберіг. Його зображення археологи зустрічали у багатьох пам'ятках культури, датованих першими століттями нашої ери.
Прапор — це певного кольору чи кольорів і форми полотнище з емблемами та іншими прикрасами, яке є символом країни, території, організації, партії, навіть однієї особи. Залежно від ритуалу прапор кріпиться до древка, піднімається на щоглі, просто вивішується чи розстеляється.
Українські національні кольори — блакитний і жовтий. З давніх-давен українська земля була хліборобським краєм. Блакитне небо над золотою нивою — ось який прекрасний зміст нині вкладає у національні кольори кожен українець-патріот. Отже, наш прапор — блакитно-жовтий. До прапора виявляють пошану, схиляючи голову чи вклоняючись, а часом і стають на одне коліно. Військові віддають прапорові честь.
Державний гімн України — один з головних державних символів України поряд з прапором і гербом. Державним гі́мном є перший куплет та приспів пісні «Ще не вмерла України і Слава, і Воля» слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. Офіційно його «Музичну редакцію» ухвалила Верховна рада України 15 січня 1992 року; слова гімну затверджено законом «про Гімн України» 6 березня 2003 року
Державною в Україні є українська мова.
Народна мудрість говорить: «Краще запалити одну свічку, ніж ганьбити пітьму».
І якщо ці свічки запалахкотять у кожного з нас у серці, то Україна, громадянами якої ми є, дійсно стане вільною і незалежною, могутньою державою, і в ній, як і в наших душах, запалає вогонь відродження.
Коментарі
Дописати коментар