Способи приготування їжі. Використання в їжу природних ресурсів. Отруйні рослини України.
Добрий день!
Тема заняття: Відомо, що людина протягом тривалого часу може обходитись без їжі, зберігаючи фізичну і психічну активність на достатньому рівні. Нестача або повна відсутність їжі не є настільки критичною, як нестача води. В умовах відсутності їжі пристосувальні реакції організму виявляються, в першу чергу, у скороченні енерговитрат, зниженні інтенсивності обміну речовин. При голоді організм після відповідної перебудови починає витрачати власні внутрішні жирові запаси, які в організмі дуже значні. Так, доросла здорова людина при вазі 70 кг має близько 15 кг жирової клітковини. Перед тим як загинути, організм може використати близько 40-45% цих запасів. Жирових запасів повинно вистачити приблизно на 37-42 доби повного голодування у стані спокою. При голодуванні з одночасним фізичним і психічним навантаженням витрати організму збільшуються у декілька разів, тому цей час буде значно коротшим. Діяти у такій ситуації можливо тільки за умов керування власним організмом. Необхідно раніше вставати і раніше лягати спати, забезпечити достатню кількість теплої питної води і сухий одяг. Граничний термін голодування залежить від віку людини, статі і фізичного стану. Серйозну небезпеку складає неповне голодування або часткове, нерегулярне і малокалорійне харчування. При такому режимі прийняття їжі у людини швидше наступає виснаження організму, втрачаються сили, починають розвиватись ознаки прогресуючої дистрофії.
Зберігання та заготівля продуктів у ситуації, яка пов’язана із виживанням
- З початком дій у автономних умовах необхідно зібрати всі наявні продукти і ретельно розсортувати. При цьому необхідно враховувати вид продукту, його стан, якість упаковки, термін придатності тощо. Довше всього зберігаються консерви, тому вживати їх доцільно в останню чергу. Якщо є консерви, в яких закінчився термін зберігання, вживати їх можна тільки після ретельної перевірки і варіння. Якщо є підозра, що банка негерметична, її потрібно на 5-7 хв занурити у воду, яка нагріта до температури 70-80о С. Якщо у воді з’являться бульбашки повітря – консерви в їжу не придатні. Також небезпечні банки, які мають роздуті кришки. Для перевірки якості консервів потрібно опустити банку у прісну воду. У зв’язку з тим, що продукти консервуються без доступу повітря, банки, які занурені у воду, будуть тонути. Якщо банка спливає, це означає, що у ній присутні сторонні гази. На консерви у скляній упаковці ці правила не розповсюджуються.
- витікання соусу при відкриванні;
- синювато коричневі плями сірчистого олова (на м’ясних та рибних консервах) на внутрішній поверхні банки;
- темний наліт на зворотному боці кришки і на вінчику горла скляної банки;
- мілкі чорні частки – шматочки сірчистого заліза в овочевих консервах;
- потемніння у результаті окиснення верхнього шару овочевих і фруктових консервів;
Зберігати продукти харчування у придатному до вживання стані досить складно, особливо у спекотну і суху погоду. При зберіганні продуктів важливо оберігати їх від вологи, не допускати контакту продуктів між собою і ґрунтом. Такі продукти, як хліб, сухарі, крупи, борошно, сіль, цукор, а також м'ясо, риба, ковбаси, необхідно тримати у сухому місці, яке достатньо провітрюється. Особливо оберігати від вологи необхідно цукор, сіль і сухарі. Їх доцільно зберігати у водонепроникних пакетах, систематично оглядати і за необхідності просушувати на сонці. М'ясо у теплу пору року зберігається не більше двох - трьох днів, у холодному місці – до тижня, а риба ще менше. Для збільшення термінів зберігання рекомендується ці продукти натирати сіллю, тримати в ямах, накритих гілками, або у проточній холодній воді. При зберіганні у воді продукти повинні бути у водонепроникній тарі.
Способи приготування їжі
Розглянемо особливості приготування деяких страв із різних продуктів. Найпростішими у приготуванні є супи. Порядок приготування супу з концентратів визначається на упаковці і може відрізнятись за змістом. Суп можна приготувати з м’ясом, грибами, рибою, із додаванням овочів або круп, а також із деякими видами дикорослих рослин. Овочі необхідно класти у суп із таким розрахунком, щоб вони зварились одночасно з м’ясом або рибою. При приготуванні супу зі щавлем, шпинатом, кропивою, лободою вони добре промиваються, мілко ріжаться і варяться до готовності.
Із других страв нескладними у приготуванні є каші, які варяться із різних круп, бобових і зерен пшениці. Крупу ретельно промивають, а бобові (горох, квасоля, боби) і перлову крупу спочатку розмочують у холодній воді (6-12 год.). Крупу засипають в окроп і варять на невеликому вогні (краще на вугіллях). Кашу можна варити до її загустіння, а потім загорнути казан у теплий одяг на 1-2 год. Кількість води залежить від того, яку кашу необхідно отримати, – густу або рідку. У середньому на одну частину каші необхідно від 3 до 10 частин води, в залежності від виду крупи. Сіль краще додавати у процесі варіння, а у кашу з бобових – перед кінцем варіння (через 2 год. після закладання бобів або гороху).
Достатньо поживні страви з картоплі: картопля печена, жарена, варена, картопляне пюре. Запікають картоплю, закопуючи клубні у гарячу золу. Через 10-15 хв вона готова. Картоплю та інші клубні можна запікати й іншим способом. У велику жерстяну банку насипають пісок, закопують у нього картоплю та обкладають банку гарячим вугіллям. Час приготування збільшується до 1 год., але клубні не обгоряють і їх легше знайти у піску.
Якщо немає чаю, кави або інших напоїв, в якості третьої страви можна використати листя, квітки або ягоди деяких рослин, які мають приємних запах. Підв’ялений та засушений збір заварюють і настоюють протягом години. Сурогатами такого напою можуть бути листя малини, суниці, смородини, листя і плоди ожини, шипшини, яблука. За окремим рецептом можна приготувати ягіднотрав’яний чай. Для цього свіжозібрані або висушені листя суниці (1 частина), малини (1 частина), чорної смородини (0,2 частини), траву зверобою (1 частина), чабер (0,1-0,2 частини) промивають у холодній воді і кип’ятять протягом 5-10 хв після чого додають цукор або мед.
Найлегшими способами приготування м’яса, риби та дичини в польових умовах є обсмажування і запікання. Вживання в їжу м’яса диких тварин пов’язано із особливостями його приготування, які необхідно обов’язково враховувати. Тушу тварини, яка оббілована, необхідно підвісити, щоб з неї витекла кров і м'ясо остигнуло. Через декілька діб м'ясо оленів та ведмедів стає смачнішим; воно краще смакує обсмаженим, ніж вареним. Мілких тварин, гусей і борову дичину перед обсмажуванням необхідно варити від 10 до 30 хв. М'ясо і жир ховрашків і бабаків дуже смачні. М'ясо можна варити, обсмажувати і тушкувати. Жир цих тварин при кімнатній температурі не застигає. В ондатри необхідно видаляти пахучі залози; патрати обережно, щоб не розірвати жовчний міхур. Можна тушкувати задні лапи та спинку із додаванням жиру. М'ясо і жир вовків, лисиць, песців і борсуків в цілому придатні для споживання; м'ясо смачніше у тушкованому і обсмаженому вигляді.
Із всієї різноманітності дарів природи, які використовуються в їжу, можна виділити наступні основні групи: м'ясо тварин; м'ясо та яйця птахів; риба та інші представники морського (річкового) тваринного світу; їстівні рослини.
Із всього різноманіття їстівних рослин можна умовно визначити декілька груп, взявши за основу класифікації ті частини рослин, які використовують в їжу. До таких груп рослинної їжі відносяться: овочі, клубні і коріння; злаки і трави; фрукти, плоди й ягоди; горіхи і жолуді; гриби і лишайники; водорості. Овочі, клубні і коріння. Окрім добре відомих овочів – капусти, салату, картоплі, моркви, буряка, брукви – в їжу можна вживати велику кількість диких рослин, які за своїми смаковими і споживчими якостями наближаються до овочів.
Гриби і лишайники. Гриби – дуже поживні продукти. Вони містять білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни. У грибах міститься у два рази більше білкових речовин, ніж у яловичині, і у три рази більше, ніж у рибі при рівній кількості. Бульйон із сушених грибів у декілька разів калорійніше, ніж м’ясний. Такі гриби як білий, шампіньйон, рижик, значно перевищують поживність картоплі, моркви, огірків.
Водорості. У приморських районах додатковим джерелом їжі можуть бути водорості. Водорості, які придатні у їжу, ростуть у всіх морях. Вони бувають зелені, червоні і бурі. У світі нараховується 1750 видів бурих, 7 тисяч видів зелених, 3750 видів червоних, 1,5 тисячі видів синьозелених водоростей. Розміри водорості можуть бути від десятих міліметра до 100 м і більше. З них готують салати, соуси, киселі, супи, варення і цукерки. Серед водоростей немає шкідливих і отруйних, більшість з них, навпаки, корисні, оскільки містять йод і бром. Приготовлені певним чином морські водорості, які можна знайти на морському узбережжі, є цінним джерелом йоду і вітаміну С. Збирають водорості тільки ті, які прикріпились до каміння або вільно плавають у воді.
Отруйні рослини України.
Природа України багата на різноманітні рослини. Серед них зустрічаються дуже небезпечні для здоров’я. Щоб запобігти отруєнню, ніколи не їжте та навіть не куштуйте дикорослих ягід, плодів, кореневищ, якщо не впевнені, що вони їстівні. Про це попереджає Київський міський центр здоров'я.
При перших проявах отруєння відразу ж зверніться за кваліфікованою медичною допомогою, а до огляду лікаря треба декілька разів промити шлунок розчином соди або світло-рожевим розчином марганцю. Після цього можно випити міцного чаю, кави або злегка підсоленої води (для відновлення водно-сольового балансу). В разі отруєння ні в якому разі не вживайте їжі, особливо алкоголь та молоко (вони лише посиліють дію отрути). Головне - ніякого самолікування! Тому що чим більше токсинів потрапить у кров, тим важчим буде перебіг отруєння.
Коментарі
Дописати коментар