«Як зберігати та популяризувати українську культуру серед учнів».
Доброго ранку!
Розвиток сфери культури протягом тривалого часу не був визначений пріоритетом державної політики, йому не приділялася належна увага та не надавалася підтримка з боку державної влади. Такий підхід спричинив значною мірою виникнення негативних явищ та конфліктів в українському суспільстві, зокрема збройного протистояння, що призвело до тисяч загиблих і скалічених людей, понівечених доль і відібраних можливостей.
Сфера культури є найчутливішим показником реалізації прав людини, зокрема таких, як право на ідентичність, національну пам’ять, почуття власної гідності та соціальної злагоди. Саме культура, що заохочує до найрізноманітніших форм творчого самовираження і водночас вивчення та оновлення традицій, сприяє розвитку творчої економіки, інноваційної політики та активній участі громадськості в побудові сучасної та демократичної держави. Саме розвиток культури має стати в центрі державних інтересів, національної політики, національної безпеки. Визнання національної культури у світі, ефективність культурного розвитку залежить від взаємодії та відповідальності державних органів за стан культури, а також від міжнародної співпраці, міжкультурного діалогу.
Збереження української культури
Окрім популяризації та збереження мови, потрібно виділити ще декілька чинників, за допомогою яких українці зможуть зберегти свою культуру:- Збереження народних звичаїв та традицій
Українська культура багата на різноманітні звичаї та традиції, які передаються з покоління в покоління. Вони віддзеркалюють історію нашого народу, його зв'язок з природою, віру та побут. Давайте разом заглибимося в цей захопливий світ.
Різдвяні та новорічні звичаї
- Святвечер: Вечір перед Різдвом, коли на столі збирається 12 пісних страв на честь 12 апостолів. Обов'язковою стравою є кутя.
- Колядування: Діти та молодь ходять від хати до хати, співаючи колядки, бажаючи господарям здоров'я, достатку та щастя.
- Щедрування: Напередодні Нового року молодь щедрує, бажаючи господарям щедрого року.
Весняні обряди
- Масляна: Тиждень перед Великим постом, коли прощаються із зимою та зустрічають весну. Готують млинці, влаштовують гуляння.
- Великодні святкування: Розпис писанок, випікання пасок, освячення кошиків у церкві.
Літні обряди
- Івана Купала: Свято пов'язане з водою та вогнем. Люди плетуть вінки, пускають їх на воду, стрибають через багаття.
- Купайло: Образ літнього сонячного божества, пов'язаний з родючістю та любов'ю.
Осінні обряди
- Покрови: Свято на честь Покрови Пресвятої Богородиці, вважається початком зими.
- День Святого Миколая: Діти отримують подарунки від Святого Миколая.
Весільні обряди
- Сватання: Запрошення дівчини заміж.
- Весілля: Багатоденне свято з різноманітними звичаями та обрядами.
Інші звичаї
- Обжинки: Завершення жнив, супроводжується обрядами та піснями.
- Похоронні обряди: Складні та поетичні обряди, пов'язані з вірою в загробне життя.
Як зберегти українські традиції
- Сімейні традиції: Передавайте звичаї та традиції своїм дітям.
- Шкільні програми: Включайте вивчення української культури в шкільну програму.
- Гуртки та секції: Займайтеся в гуртках українського танцю, пісні, народних ремесел.
- Свята та фестивалі: Відвідуйте українські свята та фестивалі.
- Музеї та експозиції: Відвідуйте музеї, присвячені українській культурі.
☝Збереження українських традицій – це наш обов'язок перед майбутніми поколінням
- Збереження та розширення музичної культури
Музика супроводжувала всі важливі моменти життя: народження, весілля, похорони, свята, працю і відпочинок.
Музика як відображення історії та традицій
- Обрядова музика: Народні пісні, пов’язані з різними обрядами та звичаями, відбивали побут, вірування та світогляд українців.
- Козацькі пісні: Відображали героїчний дух козацтва, їхню боротьбу за волю та незалежність.
- Історичні пісні: Оповідали про важливі історичні події, виражали почуття народу.
Музика як засіб спілкування та об’єднання
- Спільне виконання: Співаючи разом, люди відчували єдність, передавали емоції та зміцнювали свої стосунки.
- Збереження традицій: Музика допомагала передавати з покоління в покоління звичаї, обряди та історію народу.
- Національна ідентичність: Українська музика є одним з найважливіших елементів національної ідентичності.
Музика як засіб вираження почуттів
- Любовні пісні: Виражали почуття кохання, туги, розлуки.
- Жальбівки: Сумні пісні, пов’язані з втратою близьких людей.
- Веселі пісні: Виконувалися на святах та гуляннях, виражали радість та оптимізм.
Музика як інструмент виховання
- Патріотичне виховання: Через музику виховувалося почуття патріотизму, любові до рідної землі.
- Моральне виховання: Музика формувала моральні цінності, вчила доброти, справедливості, честі.
Музика в сучасному світі
Сучасна українська музика є різноманітною та багатогранною. Вона поєднує в собі традиції та інновації, народні мотиви та сучасні ритми. Українські музиканти досягають успіху як в Україні, так і за кордоном, популяризуючи українську культуру в усьому світі.
Роль музики в українській культурі важко переоцінити. Вона є не просто розвагою, а важливим елементом нашої ідентичності, який об’єднує нас, надихає та допомагає зберегти нашу спадщину для майбутніх поколінь.
- Збереження культурної спадщини
☝Довгі десятиліття через радянську насильницьку русифікацію чекають на повернення додому маріуполець художник Архип Куїнджі (прізвище грецького походження предків митця), кримчанин, відомий мариніст Іван Айвазовський, композитор Петро Чайковський з українського роду Чайок з Полтавщини, письменники Федір Достоєвський, родинне коріння якого сягає Поділля, чи уродженець полтавських Сорочинців Микола Гоголь (до речі, в 1840 р. в книзі пацієнтів чеського курорту Карлсбад (нині Карлові Вари) письменник залишив французькою мовою запис: «Nicolas de Gogol – Ukrainien».А дідусем Антона Чехова був Єгор Чехів, а не Чехов (до речі, українкою була й бабуся Антона Чехова – Єфросинія, дівоче прізвище Шимко).
На жаль, мало відомо про один з визначних кубістичних творів української тематики Казимира Малевича – «Селянин між хрестом і мечем» (1933 р.), друга назва – «Людина, що біжить», зберігається в Національному центрі мистецтва і культури ім. Жоржа Помпіду в Парижі). Твір є відгуком відомого мистця на трагічні події Голодомору в Україні, про яку ніколи не забував.
Історичні реалії були такі, що якщо ти бодай чогось хотів досягти, в якийсь час свого життя ти мусив переїхати до Петербурга, тодішньої столиці імперії, і намагатися догодити владі. Тому найталановитіших українців, які так зробили, росіяни вважають своїми та переконали в цьому весь світ. Якщо ти відмовлявся ставати «російським митцем», тебе буквально знищували. Це можна побачити на прикладі трьох основних композиторів доби бароко, які мали українське походження.
— Але, наприклад, Артемій Ведель відмовився жити при дворі, повернувся в Харків, довгий час викладав і творив там. І зрештою за це на нього почалися гоніння: в Харкові закрили колегіум, де він викладав, він поїхав у Київ, жив там, але потім його взагалі звинуватили в замаху на царя Олександра та засадили у психлікарню.
Збереження культурної спадщини – це не просто збереження матеріальних об’єктів, таких як історичні будівлі, артефакти чи твори мистецтва. Це збереження нашої ідентичності, коренів, пам’яті про минуле поколінь. Це те, що робить нас унікальними та відрізняє від інших народів.
Чому важливо зберігати культурну спадщину?
- Ідентичність: Культурна спадщина – це дзеркало нашої історії, традицій і цінностей. Вона формує нашу національну ідентичність.
- Спадщина для майбутніх поколінь: Передаючи культурну спадщину наступним поколінням, ми забезпечуємо їм можливість пізнати своїх предків, зрозуміти, звідки вони походять.
- Туризм: Збережена культурна спадщина приваблює туристів, сприяючи розвитку економіки.
- Міжнародний імідж: Культурна спадщина є важливою складовою іміджу країни на міжнародній арені.
Загрози для культурної спадщини
- Війни та конфлікти: Війна завдає непоправної шкоди культурній спадщині.
- Час і природні явища: З часом будівлі руйнуються, матеріали зношуються, а природні катаклізми можуть призвести до значних втрат.
- Недбале ставлення: Недбале ставлення до пам’яток, брак фінансування на їхню реставрацію та збереження – це серйозна проблема.
- Модернізація: Іноді під приводом модернізації знищуються унікальні історичні будівлі та споруди.
Шляхи збереження культурної спадщини
- Державна політика: Розробка та впровадження ефективної державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
- Законодавство: Удосконалення законодавства, яке б забезпечувало захист культурних цінностей.
- Фінансування: Забезпечення достатнього фінансування на реставрацію та збереження пам’яток.
- Освіта: Проведення освітніх заходів, спрямованих на підвищення обізнаності населення про значення культурної спадщини.
- Громадська активність: Залучення громадськості до процесу збереження культурної спадщини.
- Міжнародне співробітництво: Співпраця з міжнародними організаціями для збереження культурної спадщини.
☝Що може зробити кожен з нас?
- Цікавитися історією свого краю: Дізнаватися більше про свою культурну спадщину.
- Берегти пам’ятки: Не допускати вандалізму, пошкодження пам’яток.
- Підтримувати ініціативи зі збереження культурної спадщини: Брати участь у волонтерських проектах, підписувати петиції.
- Поширювати інформацію: Розказувати іншим про важливість збереження культурної спадщини.
- Збереження культурної спадщини – це наша спільна відповідальність. Кожен з нас може внести свій вклад у цю важливу справу.
💪P.S. Наталія Кривда, українська філософиня, професорка кафедри української філософії та культури Київського національного університету імені Тараса Шевченка в лекції під назвою «Чому важливо говорити про ідентичність в умовах війни? Культурна ідентичність», що була підготовлена в межах освітнього проєкту «У пошуках ідентичності» наводить дещо інші дані: в 2011 р. – близько 60 % українців пишалися своїм громадянством. 2020 р. – близько 80 відсотків українців пишалися тим, що вони громадяни України. Згідно зі спільним опитуванням фонду «Демократичні ініціативи» та соціологічної служби Центру Разумкова, у серпні 2022 р. – понад 90 % українців пишалися своїм громадянством. Авторка констатує, що це найвищий показник за весь час соціологічного моніторингу, який проводили за часи незалежності України.
Коментарі
Дописати коментар