"Рівні права жінок і чоловіків. Правові аспекти гендерної рівності".
Доброго ранку!
Ми всі дедалі частіше чуємо і використовуємо слово "ґендер". Часто думають, що це поняття, яке торкається виключно захисту прав жінок. Проте це не так. В нашій країні прийнято Закон про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Отже ґендер – це те, що стосується нас всіх, бо всі ми є людьми, і, як все живе в природі, поділяємося на дві статі. Чим же ґендер відрізняється від статі? Чому вважається, що поняття "ґендер" є ключовим у поступі будь-якої країни до демократії і щасливого, заможного життя? Саме над цим ми будемо роздумувати і саме це будемо аналізувати сьогодні.
Ґендер - окреслений набір характеристик у соціокультурному аспекті, що визначають соціальну поведінку жінок і чоловіків та стосунки між ними.
Ґендерна рівність – це рівні права та можливості жінок і чоловіків у суспільстві.
Гендерна рівність означає, що жінки та чоловіки повинні мати однакові можливості, права та обов'язки. Це означає, зокрема, що жінки і чоловіки повинні мати рівні можливості впливати на суспільство і отримувати освіту, а також розділяти відповідальність за домашню роботу і дітей. Вже багато зроблено для забезпечення рівноправності, але і попереду ще багато роботи. Наприклад, багато жінок все ще отримують нижчу заробітну плату, ніж чоловіки, навіть якщо вони мають однакову освіту та робочі обов'язки.
Ґендерна поведінка – дії людини, зумовлені її чи його належністю до певної статі (манери, одяг, зачіска тощо).
Фемінізм, гендерна рівність і рівноправність
Фемінізм — це рух, що прагне до гендерної рівноправності у суспільстві. Тобто, мета фемінізму — забезпечення однакових прав і можливостей для чоловіків і жінок.
На життєву ситуацію людини впливає не тільки стать, а й багато інших факторів. У жінок можуть бути різні умови життя, як і у чоловіків. Такі фактори, як етнічна приналежність, вік, сексуальна орієнтація, релігія або функціональні обмеження, також можуть впливати на становище людини у суспільстві.
Фемінізм, гендерна рівність і рівноправність
Фемінізм — це рух, що прагне до гендерної рівноправності у суспільстві. Тобто, мета фемінізму — забезпечення однакових прав і можливостей для чоловіків і жінок.
На життєву ситуацію людини впливає не тільки стать, а й багато інших факторів. У жінок можуть бути різні умови життя, як і у чоловіків. Такі фактори, як етнічна приналежність, вік, сексуальна орієнтація, релігія або функціональні обмеження, також можуть впливати на становище людини у суспільстві.
Дані ООН показують, що жінки, складаючи 50% світової популяції, -володіють лише 1/100 світової власності; -заробляють 1/10 світового прибутку; -виконують 2/3 всієї роботи; -складають 2/3 неосвічених людей в світі.
Рівноправність означає, що всі люди мають однакову цінність, і їх права мають забезпечуватись. Рівноправність — більш широке поняття, ніж гендерна рівність.
Конвенція про права жінок
Конвенція про права жінок
Права людини передбачають, що жінки і чоловіки повинні мати однакові права. Однак, жінки часто зазнають негативної дискримінації. Наприклад, багатьом жінкам відмовляють у праві на освіту і на отримання рівної оплати за однакову працю.
☝ Тому ООН розробила конвенцію для захисту прав жінок і ліквідацію всіх форм дискримінації по відношенню до них. У Швеції вона називається kvinnokonventionen. Майже всі країни-члени ООН підписали цю конвенцію. Це означає, що всі країни зобов'язані робити все необхідне для припинення дискримінації по відношенню до дівчат і жінок. Швеція підписала конвенцію про права жінок у 1980 році.
☝ Тому ООН розробила конвенцію для захисту прав жінок і ліквідацію всіх форм дискримінації по відношенню до них. У Швеції вона називається kvinnokonventionen. Майже всі країни-члени ООН підписали цю конвенцію. Це означає, що всі країни зобов'язані робити все необхідне для припинення дискримінації по відношенню до дівчат і жінок. Швеція підписала конвенцію про права жінок у 1980 році.
У дитинстві до дітей по-різному відносяться, залежно від того чи це дівчинка чи хлопчик. Згадаємо, що ми кажемо хлопчикові: "Дай здачі, ти ж хлопчик" (тим самим закладаємо агресивну поведінку), "Не плач, ти ж не дівчинка" (вчимо стримувати емоції). Дівчинці: "Будь охайною, ти ж дівчинка" (хоча братик, який стоїть поряд із сестричкою, зауваження не отримує).
Саме так закладаються різні стандарти поведінки, поступово формуючи гендерні стереотипні ролі чоловіка і жінки, які у суспільстві вважають вродженими, властивими лише чоловіку чи жінці. Наприклад, чоловік: мужній, агресивний, розумний, відважний; жінка: м’яка, емоційна, покірна, слабка.
Проте, індивідуальні відмінності між людьми набагато більші, ніж між статями. Від народження ми успадкували лише стать та статеву відмінність. Отже, стать – винятково анатомо-біологічні особливості людей, на основі яких люди визначаються як чоловіки або жінки. (Різниця: чоловіки не можуть народжувати дитину і годувати груддю, хоча вони – зачинають).
Жінки і чоловіки, як представники біологічного виду «Homo sapiens» розрізняються за статтю. У цьому разі слова «чоловік» і «жінка» асоціюються з такими ознаками, як відмінності репродуктивних функцій, будова тіла, анатомічні та фізіологічні особливості. Для того, щоб вирізняти їхні суто біологічні ознаки, використовується поняття біологічна стать. Але діти усвідомлюють не тільки свою біологічну стать. Спілкуючись одне з одним, спочатку через ігри та іграшки, пізніше у виборі занять, у розподілі домашніх обов’язків, вони починають набувати свого власного соціального досвіду. І, виявляється, що у дівчаток і у хлопчиків він різний: дівчатка частіше починають гратися з ляльками, а хлопчики – з машинками, в загальних іграх дівчата частіше бувають медсестрами, вчительками, мамами, а хлопчики – командирами, капітанами, льотчиками.
Чому це відбувається? Тому, що від самого народження дівчаткам і хлопчикам пропонують певні (але різні) правила поведінки, форми вияву відчуттів, і оточення суворо стежить за тим, щоб вони беззаперечно виконувалися. Наприклад, коли від образи або болю плаче дівчинка, до неї ставляться із співчуттям і розумінням. Але, коли рюмсає хлопчик, то йому говорять: «Будь чоловіком! Терпи! Чоловіки не плачуть». Якщо хлопчик поводиться грубо, на це доволі часто не зважають, навпаки, можуть і похвалити: «Справжній чоловік!» Але якщо так поводиться дівчинка, їй тут же зауважать: «Ти ж дівчинка!» У класі може викликати здивування хлопчик, який любить шити або готувати, або дівчинка, яка піднімає штангу або займається армреслінгом. Все це говорить про те, що у суспільстві сформувалася різна оцінка занять дівчаток і хлопчиків, їх доброї й поганої поведінки. Ці соціальні настанови, культурні канони і є проявами гендеру (від англійської – gender, що означає рід).
Гендер - це організована модель соціальних відносин між жінками і чоловіками, яка не тільки характеризує їх спілкування і взаємодію в сім'ї, а і визначає їх соціальні відносини в основних інституціях суспільства.
Від самого народження дитина формується не тільки як біологічний індивід, але одночасно і як соціальна особа. Одним із проявів соціалізації особи дівчаток і хлопчиків є їх гендерна соціалізація. Тому гендер називають ще «соціальною статтю».
Гендер стосується не тільки чоловіків і жінок, але й відносин між ними.
Ще 100 років тому вченні дискутували, чи можуть жінки вчити математику, і дійшли висновку, що ні - вища освіта «заважала народжувати». На сьогодні в Україні більшість з вищою освітою – жінки, вони займаються політикою, бізнесом.
І взагалі, є жінки, які набагато вправніше, ніж чоловіки, керують автомобілем. До речі, в аварійні ситуації на дорозі частіше потрапляють водії-чоловіки, тому що жінки керують автомобілем обережніше. Але статистика свідчить, що серед професійних водіїв представниць прекрасної статі лише 2%.
👍До речі, про чоловічі і жіночі професії. Саме на прикладі професійної діяльності можна легко помітити, як стираються ґендерні відмінності. Сьогодні багато жінок у бізнесі, політиці, а серед чоловіків багато перукарів, візажистів.
Факти:
1. Відомо, що шеф-кухарями ресторанів найчастіше працюють чоловіки, а в сім'ї готує, як правило, жінка.
2. Суто чоловічою є професія шахтаря. І насправді, у світі немає жодної жінки, яка б працювала в забої. Педагог, до речі, також чоловіча професія. Видатні педагоги – переважно чоловіки. Однак на сьогодні у школах нашої області працює лише 6% вчителів-чоловіків, а серед вихователів дитячих садків немає жодного чоловіка.
Гендерні ролі - розподіл праці залежно від статті (професії "чоловічі" і "жіночі"). Домінує негативна суспільна думка, коли чоловік хоче присвятити себе сім’ї, дітям, в той же час як жінка – роботі.
Корисна інформація:
Інформаційна пам'ятка "ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ВИПАДКАМ ДИСКРИМІНАЦІЇ ЗА ОЗНАКОЮ СТАТІ",
Коментарі
Дописати коментар