Від мрії до дій. Проблема прийняття рішень.
Добрий день!
Тема заняття: "Від мрії до дій. Проблема прийняття рішень".
У будь-якому віці мріяти – це добре. Саме мрії допомагають нам знайти свій шлях та досягти цілей. Також це допомагає знайти в собі внутрішній ресурс, глибинні потреби, орієнтир та розширити власні можливості. Якщо ми будемо дивитись на життя лише раціонально, ми ніколи не дізнаємось, на що ми справді здатні.
Не завжди всі мрії варто перетворювати у задачі. Важливо мріяти саме для того, щоб знайти своє. Коли відшукали те, що драйвить, можна включати раціоналіста та дивитись, як перетворювати свою мрію на ціль.
☝Як тільки нас захоплює ідея, важливо у перші 72 години зробити хоча б маленький крок для її втілення. Чим далі розтягується час між задумом до початку реалізації, тим менша ймовірність, що ви її втілите. Щоб задача не здавалась неосяжною, варто зробити її декомпозицію – розбити на менші кроки і визначити термін виконання.
Щоденна рутина – як встигати все заплановане і зберігати продуктивність?
Не потонути в нескінченних задачах допомагають правильне планування та пріоритезація.
☝При плануванні пам’ятайте – людина не може бути однаково продуктивна завжди. Має бути час і на «спринт», і на роботу на «низькій тязі».
Дуже раджу не планувати всі 100% свого дня – так можна довго не протягнути і дійти до вигорання.
Пишіть списки справ:
- Глобальний – з довгостроковими планами і цілями,
- місячний – із завданнями на місяць,
- щоденний.
Жабки – найскладніші та неприємні справи, за які не хочеться братися, тому їх постійно відкладають. Їх можна робити зранку (не більше 2-3 таких задач), а все, що дається легко, відкладати на другу половину дня, якщо вам так зручніше.
Закладайте час на відпочинок
Це просто обов'язково. Багато хто планує лише роботу, забуваючи про відпочинок, або просто можливість полежати в ліжку.
Прокрастинація – чому ми відкладаємо справи на потім і чи є шанс перестати це робити?
Усі ми колись прокрастинували. Це не обов’язково свідчить про нашу лінь: у відкладання справ на потім є різні причини. От найпоширеніші з них:
- Задача здається надзвичайно об'ємною і відповідальною. Тому діліть її на менші частини, які почнемо поступово викреслювати зі списку справ. Так відслідкуєте прогрес і задача піде швидше.
- Вибравши завдання, підготуйтеся до роботи над ним (розбийте на дрібніші),
- за можливості приберіть всі подразники або хоча б частину (повідомлення, листування тощо),
- поставте таймер на 15 хвилин і працюйте без паузи та без перерви,
- через 15 хвилин, якщо захочете зупинитися, зупиняйтесь і спробуйте приступити пізніше. Як показує практика, в основному ви втягуєтесь в задачу.
Усе життя людини складається з постійної потреби ухвалювати різні рішення, починаючи від вибору продуктів або одягу у магазині, і закінчуючи вибором власного життєвого шляху та призначення. Деякі рішення не варто ухвалювати похапцем, а потрібно зважити всі варіанти та їх наслідки.
Одні проблеми виникають через зовнішні чинники, інші— люди створюють собі самі. Аналіз проблем та їх розв’язання – ціла наука, яка має свої методи і прийоми. Осягнення початків цієї науки дасть нам змогу справлятися з більшістю життєвих викликів та проблем. Тож почнімо розбиратись...
Рішення – це вибір найбільш прийнятної альтернативи з можливого різноманіття варіантів. |
Рішення, які не вимагають особливих роздумів, є простими. Щодня люди ухвалюють десятки, сотні таких рішень. Тому їх називають щоденними – наприклад, що сьогодні вдягнути, кудись сходити або провести вечір вдома. Рішення, які можуть привести до серйозних наслідків, називаються складними. Деякі з них, наприклад, на яку роботу влаштуватися, впливають на подальшу долю людини, їх називають доленосними. Тому потрібно ухвалювати зважені, раціональні рішення.
Раціональне рішення – продумане рішення, прийняте на основі вибору, порівняння варіантів і врахування багатьох чинників. |
Існує кілька стратегій, які при правильному використанні можуть допомогти генерувати рішення. Незважаючи на те, що жодна окремо взята стратегія не може гарантувати універсальних рішень на всі випадки життя, вміння застосовувати ці стратегії додасть спрямованості і впевненості.
Уперше цей метод був запропонований Осборном (Osborn, 1963) як метод групового розв’язання задачі, але виявився корисним і для індивідуальної роботи над завданнями. Його метою є генерування якнайбільшої кількості рішень. Призначення мозкового штурму – підштовхнути людей, зайнятих пошуком рішень, до висування неймовірних і фантастичних ідей. Усі ці ідеї заносяться у список, причому незалежно від того, наскільки безглуздими вони здаються. Принцип, закладений в основу цієї стратегії, полягає в тому, що більша кількість висловлених ідей, то більша ймовірність, що принаймні одна з них виявиться вдалою. Щоб заохотити творчу силу уяви, правила цієї стратегії виключають будь-яку критику і висміювання ідей, навіть якщо вони абсолютно безглузді. Винесення рішення про цінність ідей переноситься на наступну стадію мозкового штурму, де різні ідеї аналізують, класифікують, частково комбінують для вдосконалення. Мозковий штурм можна проводити як індивідуально, так і маленькою чи великою групою людей. Після проведення мозкового штурму перелік можливих рішень має бути ретельно вивчений, щоб знайти рішення з урахуванням накладених на це завдання обмежень – найчастіше фінансових, часових, етичних.
☝Аналогії та метафори
Навряд чи людина зможе уявити абсолютно нову проблему, не схожу і не пов'язану з жодною раніше розв’язаною. Гик і Голіок (Gick & Holyoak, 1980) поставили запитання: «Звідки виникають нові ідеї?» Багато вчених відповідають, що їхні ідеї або рішення завдань приходять з усвідомлення аналогій і метафор, узятих із різних академічних дисциплін (Hadamard, 1954).
Насправді ж виявляється, що більшість загальних висновків зроблено під час виявлення подібності (аналогій і метафор) між двома або більше ситуаціями. Подібно до підказки, аналогія має сприйматися як складник завдання, яке вирішують, відповідно до якого її і треба перетворити. Наприклад, використання особистих аналогій ефективне при вирішенні широкого кола конфліктних ситуацій. Якби кожна зі сторін конфлікту могла поглянути на проблему з позиції опонента, то, ймовірно, виникли б нові рішення. Обидві сторони можуть виявити спільні інтереси і, скориставшись цим, знайти прийнятний для всіх вихід (Bernstein, 1995; Fisher & Ury, 1991).
☝Консультація фахівця
Іноді в житті людини трапляється, що вона не може розв’язати проблему самостійно. І в такому разі найкращим рішенням є залучення фахівця. Люди звертаються до бухгалтерів для вирішення фінансових питань, до лікарів під час виникнення проблем зі здоров'ям. Такі фахівці стали висококваліфікованими експертами у своїй галузі завдяки набуттю відповідних знань і неодноразового застосування цих знань для розв’язання проблем на практиці. Тому часто консультації фахівців стають чудовим способом розв’язання проблеми. Обсяг їхніх знань і досвіду більший, ніж у звичайної людини.
Однак для того щоб звернутися до фахівця, потрібно вирішити ще кілька завдань:
- дізнатися, чи є ця людина компетентним фахівцем;
- чи цей фахівець має всі можливі факти і чи розглянув усі можливі альтернативи;
- вислухати уважно аналіз можливого ризику, альтернативних шляхів і ухвалити рішення.
Маргарет Тетчер заслужила світове визнання після перемоги у війні за Фолклендські острови. Вона здивувала всіх тим, що щоразу ухвалювала правильні рішення, хоча не мала досвіду ведення зовнішньої політики і ніколи не служила в армії. У цьому їй допомагала правильно підібрана команда радників. Одні з них володіли найрізноманітнішим досвідом, другі добре знали зовнішню політику, треті були знайомі з системою оборони, а решта чудово вивчили систему охорони здоров'я, трудові відносини або опанували якісь інші галузі. У підсумку, коли Аргентина атакувала Фолклендські острови, Тетчер не треба було ставати експертом з військової логістики або вивчати американську дипломатію, а потрібно було просто залучити людей, які володіли цими знаннями і бажали їх передати їй.
У соціальній психології таке явище називається трансактивною пам'яттю: знанням, локалізованим у пам'яті окремих членів групи, і способами його передачі іншим. Багато груп мають трансактивну пам'ять, у кожної групи більше знань, ніж у окремого її члена. Оскільки трансактивна пам'ять групи містить велику кількість інформації, рішення групи можуть бути правильнішими за рішення окремої людини.
- Виділяйте конкретний час на виконання завдання та закладайте ризики, не менше 30%.
- Не забувайте планувати час на відпочинок і «нічого не робити».
- Робіть хоча б одну найскладнішу справу зранку та розбивайте її на менші етапи.
- Завжди питайте себе «Я це роблю для того, щоб…»
- Все, що можна делегувати – делегуйте.
- У мене немає часу = це не мій пріоритет.
- Експериментуйте та шукайте свій баланс.
- Починайте з маленьких кроків, щоб отримати позитивний досвід здійснення маленьких мрій.
Розподіліть свої завдання на чотири категорії:
- Перша категорія: термінове і важливе. Це завдання, які потрібно зробити насамперед. Як правило, запити, отримані в останню чергу через непередбачувані обставини.
- Друга категорія: важливе, але не термінове (довгострокові цілі і завдання, які можна запланувати на потім). Бажано, щоб ці задачі не ставали терміновими.
- Третя категорія: термінове, але не важливе (завдання, які можна комусь делегувати).
- Четверта категорія: не термінові та не важливі (завдання, які можна прибрати з плану).Джерело інформації
Коментарі
Дописати коментар