16 листопада - Міжнародний день толерантності.

 Добрий ранок!

16 листопада у світі відзначають Міжнародний день толерантності. Але чи добре ми розуміємо, що таке — толерантність? Концепцію толерантності визначити нелегко. З одного боку, вона близька до понять розуміння, поваги, емпатії, співпраці та прийняття. З іншого боку, всі ці терміни є досить невизначеними і неконкретизованими. Нумо розбиратись..! 

 Обговорення теми толерантності в наукових колах, впровадження у навчання або політичні інститути може бути складним, але дуже важливим завданням. Тому так необхідне детальне розкриття цього поняття. Одним з небагатьох беззаперечних тверджень про світ, в якому живемо, є факт його різноманіття. Буття набуває різноманітних форм і має різноманітні грані. Суспільства, групи та люди відрізняються один від одного. Існує три раси, дванадцять впливових релігій, близько двох сотень національних держав, сотні релігійних учень, близько п’яти тисяч етнічних груп та понад шість тисяч мов на планеті. Поєднання лише цих елементів забезпечить майже нескінченну різноманітність складних ідентичностей для кожної окремої людини. З цієї точки зору на Землі немає двох подібних між собою людей. Кожна особистість (особа) унікальна. Те саме стосується соціальних груп, будь то етнічна, релігійна, ідеологічна, класова чи будь-яка інша. Люди, об’єднані єдиною рисою або набором якостей, утворюють унікальні суспільства. Ці суспільства, у свою чергу, складаються з численніших унікальних груп. Безліч індивідів взаємодіє, тоді як правила такої взаємодії визначають спосіб життя людей, включаючи моделі війни та миру. Коротше кажучи, ми живемо в світі різних народів, всередині яких різні пересічні групи взаємодіють одна з одною. Крім того, кожна з них складається з різних людей, а кожна людина розвивається і є різною у ті чи інші проміжки часу. 

Толерантність — її нестача або відсутність — значною мірою визначає, як ці народи, групи та люди співіснують. Це підхід, звичка, правило, світогляд та спосіб життя, в якому повага до різноманіття відіграє центральну роль. Поважаючи різноманіття, толерантність передбачає визнання рівних прав кожної людини та групи. Наступним кроком є прийняття права інших бути різними з погляду вірування, поведінки, уподобань, волі тощо. Толерантність полягає не лише в тому, щоб прийняти абстрактні права людей бути інакшими, а й у повазі до конкретних осіб з іншими поглядами, поведінкою та способом життя.

 З філософської точки зору толерантність є характерною рисою лібералізму і визначається як ключовий елемент прогресивного соціального підходу до вірувань, цінностей і, в широкому розумінні, вподобань та якостей членів різних груп. Це може бути закладено у конкретніші принципи, наприклад мультикультуралізм. Толерантність, однак, не означає прийняття всього безумовно. Зокрема, толерантність не має нічого спільного зі згодою на порушення прав, агресивною поведінкою, правопорушеннями тощо. Повага до різноманіття думок не перешкоджає моральному судженню. Толерантність також не означає готовність швидко або часто змінювати власні переконання та цінності. Визнаючи право будь-якої людини бути іншою, не означає змінювати власні уподобання. Бути толерантним не означає поважати будь-які цінності незалежно від їх сутності. Толерантність полягає не у визнанні терористів чи злочинців та повазі до них. Це також не означає, що люди з протилежними поглядами погоджуються у суперечливих питаннях. Толерантність, коротко кажучи, полягає не у відносності моралі. Це певніше повага до законної свободи ідей, що дозволяє існувати розбіжностям між толерантними людьми. І ці розбіжності, безумовно, повинні набувати ненасильницьких форм.

 Толерантність — це не лише особиста емоція або ставлення. Це політичний фактор, що формує взаємодію всередині суспільств та між ними. Політична толерантність відіграє надзвичайно важливу роль і може бути визначена як готовність розширювати політичні права і давати політичні свободи особам із різними політичними поглядами2 . З певної точки зору толерантність — це питання раціонального вибору, ціннісна система, яка розширює можливості та вибір особи у глобалізованому багатовимірному середовищі. Бути толерантним — раціональне рішення за умов сучасного світу. Деякі вважають, що толерантність є продуктом модернізації і тому пов’язана з поширенням капіталізму, сучасними ідеологіями та національними ідентичностями. Інші вбачають ознаки терпимості набагато раніше, переважно під час великих релігійних дебатів або найпевніше воєн. Здається, що толерантність нерівномірно відчувається або присутня протягом усієї історії людства. Подібним чином, толерантність наразі нерівномірно розподілена на планеті. Деякі суспільства набагато толерантніші, ніж інші, і, хоча толерантність може бути прогресивною, але далеко не є універсальною цінністю. Це означає, що толерантність потребує поширення. Вона може і повинна бути розширена через освіту, науку, право, культуру та політичні інститути. Джерело інформації

Історія свята:

Міжнародний день толерантності було запроваджено у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО. Це було пов’язано із ухваленням Декларації принципів терпимості, в основу якої закладено положення, проголошені в Загальній декларації прав людини.
Насамперед толерантність — це повага до людської індивідуальності, визнання основоположних прав і свобод людини та громадянина, прийняття та правильне розуміння різноманіття культур та форм самовираження.
Проте важливо не плутати толерантність із поступкою, поблажливістю, відмовою від своїх переконань, байдужістю. Толерантність є ознакою впевненості у собі та усвідомленні надійності власних морально-етично-громадянських позицій.
Толерантність – це повага до людської індивідуальності, визнання основоположних прав і свобод людини та громадянина, прийняття та правильне розуміння різноманіття культур та форм самовираження.
Принципи рівності та недискримінації закріплені в міжнародному та національному законодавстві, згідно з якими всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах.

Мета цього дня — привернути увагу до важливості терпимості, взаєморозуміння та поваги між культурами, народами та окремими людьми у всьому світі, а також нагадати про небезпеку нетерпимості та дискримінації. 

Основні принципи, проголошені в Декларації:

• Рівність усіх людей, незалежно від їхнього походження, віросповідання, статі чи будь-яких інших відмінностей.
• Повага до різноманітності людських культур та форм самовираження.
• Активна позиція — толерантність вимагає не просто пасивного прийняття іншого, а активної роботи над побудовою суспільства, заснованого на повазі до прав людини. 

Відзначення Міжнародного дня толерантності сприяє поширенню ідей мирного співіснування, взаємної підтримки та поваги до унікальності кожної людини. 

 Кінцева мета просування толерантності — це побудова культури миру та співпраці між усіма людьми та націями, що є критично важливим для запобігання конфліктам та дискримінації.