Блекаути: Психологічна ціна темряви та шляхи відновлення.

 Доброго ранку!

Сьогодні хочу поміркувати з вами та надати певну інформацію на тему, яка є для нас зараз дуже чутливою та значущою, тому що охоплює майже кожного, а саме : "Блекаути: Психологічна ціна темряви та шляхи відновлення". Отже, блекаути — це не лише технічна проблема чи відсутність світла, а серйозне психологічне випробування. Вони руйнують звичний ритм життя, позбавляють нас базового відчуття безпеки та контролю над ситуацією. Тому, як практичний психолог, я підготувала статтю, яка допоможе зрозуміти механізми впливу темряви на психіку та знайти способи адаптації. 

Коли світло зникає, ми опиняємося в ситуації «сенсорної депривації» (Депривація (від лат. deprivatio — втрата, позбавлення) — це психічний стан або соціальний процес, що виникає внаслідок тривалого позбавлення, обмеження або неможливості задоволення основних життєвих потреб (фізіологічних, емоційних, соціальних)) та невизначеності. Для людського мозку передбачуваність дорівнює безпеці. Блекаут цю безпеку забирає.

1. Емоційні реакції: від тривоги до апатії

Вплив відсутності електроенергії на емоційний стан зазвичай проходить через кілька стадій:

• Дратівливість та гнів: Це перша реакція на порушення планів. Психіка мобілізується, щоб «виправити» ситуацію, але оскільки ми не впливаємо на графіки відключень, гнів часто спрямовується на близьких.

• Тривожність: Темрява активує наші давні інстинкти. Неможливість бачити простір навколо та відсутність зв’язку збуджують мигдалеподібне тіло (центр страху в мозку).

• Емоційне вигорання: Постійна необхідність підлаштовуватися під графіки виснажує когнітивний ресурс. Це стан, який детально описують Емілі та Амелія Наґоскі: стрес-реакція запускається, але не завершується, бо джерело стресу не зникає (Стрес-реакція за Емілі та Амелією Наґоскі ("Вигоряння") — це автоматичний, біологічний механізм ("бийся-біжи-замри"), що запускається у відповідь на загрози чи навантаження, часто пов'язані з неможливістю відповідати завищеним вимогам. Вона включає фізичні симптоми: напругу, тахікардію, втому, що потребує обов'язкового завершення циклу, щоб запобігти вигорянню).

2. Когнітивні труднощі та «туман у голові»

Тривала відсутність світла також впливає на наші розумові здібності:

• Порушення циркадних ритмів (Циркадний ритм — це внутрішній 24-годинний біологічний годинник організму, що регулює цикли сну та неспання, а також температуру тіла, гормональний фон та апетит залежно від зміни дня і ночі. Він керується супрахіазматичним ядром (головним годинником) у гіпоталамусі, реагуючи на світло та темряву): Брак яскравого світла вдень та використання лише свічок чи ліхтариків ввечері плутає мозок. Це призводить до порушення сну (безсоння або надмірної сонливості).

• Зниження концентрації: Постійне очікування «дадуть чи вимкнуть» створює фонову напругу, яка не дає зосередитися на роботі чи навчанні.

3. Соціальна ізоляція

Разом зі світлом часто зникає інтернет і зв'язок. Для сучасної людини це означає розрив соціальних контактів. Відчуття самотності в темряві посилює депресивні стани, особливо у підлітків та людей похилого віку. 

Отже, з впливом блекаутів на наше самопочуття більш -менш розібрались, а далі будемо розбиратись, як допомогти собі "вистояти".

Методичні рекомендації: Як зберегти стійкість?

Щоб мінімізувати негативний вплив блекаутів, варто використовувати стратегії заземлення та планування, що базуються на методах стресостійкості:

1. Створюйте «Острови контролю»: Плануйте те, що не залежить від електрики. Наприклад: «О 19:00 ми завжди вечеряємо при свічках і спілкуємося». Це дає мозку відчуття стабільності.

2. Завершуйте цикл стресу: Оскільки ми не можемо прибрати причину стресу (війну чи блекаут), нам треба виводити стрес із тіла. Фізичні вправи, дихальні практики (квадратне дихання) або просто обійми допомагають тілу зрозуміти, що воно в безпеці.

3. Інформаційна гігієна: Не витрачайте останні відсотки зарядки телефона на нескінченне гортання новин. Краще заздалегідь завантажте аудіокнигу або подкаст, який викликає у вас приємні емоції.

4. Використовуйте світло як терапію: За можливості, проводьте більше часу на вулиці у світлову пору доби. Навіть похмуре денне світло краще допомагає регулювати рівень серотоніну, ніж повна темрява.

Також, я підібрала для вас поради від психологині та психотерапевтки Катерини Кудржинської яка, у своєму блозі у Facebook говорить про те, що блекаути — це не просто побутові незручності. Це форма насилля, яка травмує психіку, виснажує тіло й руйнує відчуття безпеки. І пояснює, чому заклики «триматися» та «думати позитивно» в таких умовах не допомагають, а лише поглиблюють самотність.

Що з цим усім робити?

Стратегія «Ведмідь у барлозі». Ведмідь не планує стратегію на літо, коли за вікном завірюха. Він сповільнюється, гріє себе і своїх ведмежат, і економить калорії. Це не слабкість, це наймудріша стратегія виживання в природі. Дозвольте собі бути повільними тюленями або ведмедями. Облаштуйте собі «гніздо». Зробіть побут комфортним саме в цих умовах, а не чекайте кращих.

Коли ми боїмось тотального блекаута – це страх перед нескінченністю. Мозок вічний холод обробити не може. Тому прибираємо планування «до перемоги» або «до весни». Коли йдеш в густому тумані, не треба намагатись побачити гору вдалечині – це тільки лякає. Треба дивитися тільки на свої туфлі і на наступний крок.

Ми живемо відрізками по 2-3 години. Спочатку зігрітись. Потім – чай. Потім – обійняти когось. Важливо знаходити кожен день маленький сенс, для чого прожити ще один день.

Віктор Франкл, психіатр, що пройшов концтабори, у своїй книзі «Людина в пошуках сенсу» писав страшну, але важливу річ: «Першими ламалися ті, хто вірив, що все закінчиться скоро. Вони чекали, що їх звільнять до Різдва. Різдво приходило, а звільнення – ні. Вони помирали від розбитого серця». Наступними, за його словами, ламались ті, хто не вірив, що це пекло колись закінчиться. Лише ті, хто відшукував короткострокові сенси на кожен окремий день, а також мали цінності і сенси в довгу, були стійкішими за інших.

Це перегукується з «Парадоксом Стокдейла» (названим на честь американського адмірала, який вижив у в'єтнамському полоні). Його суть проста і жорстока: зберігайте віру в те, що ви переможете в кінці, але водночас майте сміливість дивитися в очі суворій реальності прямо зараз. Не відкидайте її. Визнання того, що зараз твориться жах, і я його не дуже вивожу, ніяк не робить мене менш стійкою і сильною в довгій перспективі.

У кожного з нас є право на зламність і відсутність потужності в поточному моменті. Ми маємо право плакати, кричати, заморожуватись, не витримувати, проклинати всіх і кожного, горювати. А також тупити, не встигати, бути повільними, непродуктивними і неефективними. Успішний успіх відкладемо на потім. Поки що треба зберегтись. Навіщо? Шукаємо кожен свої сенси. Щоб побачити, як квітнуть абрикоси навесні. Щоб додивитися улюблений серіал. Заради дітей. Щоб побачити, як сконає сам знаєте хто. Більш детально можна ознайомитись тут: Джерело інформації

🔦 ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ: ЖИТТЯ БЕЗ СВІТЛА

Як підтримати дитину та знайти магію в темряві

Психологічна установка: Ваша дитина не запам'ятає відсутність електроенергії як катастрофу, якщо в цей час вона відчувала вашу увагу, тепло та спокій.

🎨 1. ІГРИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ТА УЯВИ

Коли вимикається телевізор, вмикається фантазія!

• «Спільна казка»: Ви починаєте: «В одному місті зникло світло, але з’явився магічний...». Дитина продовжує. Це розвиває логіку та знімає тривожність.

• «Вгадай за голосом»: Змінюйте тембр, імітуйте тварин або героїв мультфільмів. Це чудове тренування слухової уваги.

🧤 2. СЕНСОРНІ ПРИГОДИ (розвиток відчуттів)

В темряві наші руки стають «очима».

• «Чарівний мішечок»: Покладіть у пакет 5-7 побутових предметів (ключі, яблуко, іграшку). Завдання дитини — вгадати їх на дотик.

• «Малюнки на спині»: Малюйте пальцем фігури або літери на спині дитини. Це форма тілесної терапії, що допомагає заземлитися і відчути безпеку.

☀️ 3. МАГІЯ СВІТЛА (Робота зі страхами)

Перетворюємо темряву на союзника.

• «Тіньовий театр»: Використовуйте ліхтарик, щоб створити тіні звірів. Нехай вони «розповідають» дитині смішні історії.

• «Пошук скарбів»: Заховайте невеликий приз і запропонуйте знайти його, використовуючи ліхтарик як прожектор дослідника.

💓 ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА (поради фахівців)

1. Обійми та ритм: Тілесний контакт — найкращий антистрес. Посидьте поруч, похитуючись у ритмі (це заспокоює вестибулярний апарат).

2. Легалізація почуттів: Якщо дитина боїться, скажіть: «Я розумію, що в темряві незвично. Але ми разом, і ми сильніші за будь-яку пітьму».

3. Скринька майбутнього: Домовтеся про одну приємну справу, яку зробите разом, щойно увімкнуть світло. Це створює позитивне очікування.

Ваш спокій — це головний ліхтарик для вашої дитини! 

Створено за допомогою ШІ

Важливо: Якщо ви відчуваєте постійну апатію, небажання рухатися або розлади апетиту, які тривають понад два тижні — це привід звернутися за підтримкою до фахівця.