Сторінка психолога КЗ "Кам'яноярузького ліцею"

 Доброго ранку! У сучасному світі ми все частіше стикаємося з ситуаціями, де немає чітких відповідей, прогнозів чи гарантій. Невідомість може лякати — і це нормально . Наш мозок так влаштований, що прагне визначеності. Коли її мало, виникає тривога: напруга, хвилювання, очікування найгіршого, думки, що «я не впораюсь». Найважливіше — зрозуміти, що тривога перед невідомим не свідчить про слабкість. Це природна реакція , яку можна навчитися пом’якшувати. 🔹 Чому невідомість викликає тривогу? 1. Мозок любить передбачуваність Коли ситуація незрозуміла, мозок запускає «режим тривоги», щоб утримувати нас у готовності. 2. Ми намагаємося контролювати те, що не контролюється І це виснажує. Ми витрачаємо сили, намагаючись вплинути на події, які не залежать від нас. 3. Страх помилки чи провалу Коли не знаєш, що буде, з’являються думки: «А раптом я зроблю щось не так?». 4. Відсутність досвіду Все нове викликає напругу — поки не стає знайомим. 🔹 Як зрозуміти, що тривога пов’язана саме з невідо...

 Добрий день! Тема заняття: "Що робити, коли “нічого не хочеться". У кожного бувають дні, коли нічого не хочеться: ні спілкуватись, ні робити домашку, ні навіть улюблені справи. Сьогодні ми поговоримо — чому так буває й що з цим можна робити, без тиску та самоосуду. Міні-активність у чаті: Напишіть одним словом, що у вас асоціюється зі станом “нічого не хочеться”. 🔹 Чому так буває? Насправді- це нормальний і поширений стан , але він має різні причини: Перевтома Коли організм каже: «Стоп, мені потрібен відпочинок». Емоційне виснаження При тривалій напрузі ми «приглушуємо» інтерес, щоб не згоріти. Нудьга та відсутність новизни Вашому мозку(мозку підлітка) потрібні стимули — коли їх мало, з’являється апатія. Тривога Коли мозок зайнятий переживаннями, на інші речі сил просто немає. Невизначеність у цілях Коли «не знаю, навіщо», тоді й робити нічого не хочеться. Корисний короткий матеріал: «Чому так важко щось робити, коли немає сил» — освітній матеріал від Освіторії https://os...

 Доброго ранку! «Безпека в онлайні та офлайні: що має знати кожен учасник освітнього процесу»   Сьогодні, я знов хочу привернути вашу увагу до теми БУЛІНГу, бо 4 травня у світі відзначають День боротьби з булінгом — дата, яка нагадує: психологічна безпека не менш важлива, ніж академічні успіхи. У сучасних умовах, коли значна частина спілкування проходить онлайн, тема булінгу стає ще актуальнішою. Діти можуть стикатися з образами, приниженнями та тиском не лише в школі, а й у чатах, іграх, соцмережах. Коли ми говоримо про булінг у школі, то зазвичай ідеться про цькування школярів. Але, все частіше  почались випадки, коли об’єктом булінгу стають учителі. І саме про це говорить нещодавній кейс із масовим цькуванням українських педагогів через ролики в TikTok з образливою чи нецензурною озвучкою, накладеною на їхні фото. Такі «жарти» з принизливим контентом задля лайків — яскравий приклад кібербулінгу. Отже, мета цього дня — підвищити обізнаність , навчити дітей та до...

 Добрий день! Тема заняття: "Психологія дружби та токсичних компаній/Як розпізнати здорові та нездорові стосунки". Ми вже багато разів говорили про дружбу з різних сторін: що це таке, чому вона важлива, як підтримувати одне одного. Але ця тема не втрачає актуальності. Чому? Тому що саме у підлітковому віці дружба може як підтримати, так і вплинути на наші рішення, настрій і навіть самооцінку. Іноді складно зрозуміти: це справжня дружба чи вже токсичні стосунки? Саме тому сьогодні ми поговоримо про те, як розрізняти здорові та нездорові відносини, і як залишатися в безпечному для себе середовищі.  Почнімо, але спочатку, дайте відповідь: «Як ви думаєте, що найважливіше у дружбі?».  Отже, зробимо коротенький висновок: Дружба — це не просто спілкування. Це простір, де ми відчуваємо себе прийнятими, важливими та у безпеці. І важливо навчитися розпізнавати, коли цей простір перестає бути здоровим. 🌟 Що таке дружба саме у підлітковому віці? Підлітковий період — час, коли ...

 Доброго ранку! Як діти реагують на теперішні виклики?  Часто і батьки, і педагоги говорять про проблемну поведінку дитини. Але за цією поведінкою нерідко можна побачити перевантаження, тривогу чи виснаження.  Дитина може різко відповідати, сперечатися, ніби провокувати.  Може уникати завдань, "зависати" в телефоні, не чути інструкцій.  Може сидіти тихо, але бути виснаженою всередині.  А може бути "ідеальною", боячись створити бодай найменшу проблему.  У практиці важливо не лише реагувати на поведінку, а запитувати СЕБЕ: що стоїть за цією реакцією? Ця пам'ятка - про те, як вчасно помічати такі стани й бути для дитини тим дорослим, поруч з яким стає спокійніше.   Джерело інформації Чому поведінка дитини змінюється? Сучасні діти живуть у реальності, що постійно змінюється. Це середовище з підвищеним рівнем стресу, високою цифровою залученістю та непередбачуваністю, з якою важко впоратися навіть дорослим. Тож поведінка стає не проблемою, а симптомом ...

 Добрий день! Тема заняття: "Харизма та впевненість — що формує враження про людину". Сьогодні ми з вами поговоримо: "З ким вам приємно спілкуватися: з харизматичною чи просто впевненою людиною? Чому?" 🔹 Харизма — це не про красу чи популярність. 🔹 Вона формується з поєднання впевненості, щирості та емоційної привабливості. 🔹 Впевненість — не гучність і не домінування, а внутрішнє відчуття стабільності та самоповаги. Що таке харизма? Харизма — це здатність людини привертати увагу, викликати довіру й бажання слухати. Харизматичні люди зазвичай: відкриті та дружні; вміють підтримувати розмову; демонструють емоційну стабільність; мають власну «енергію» — спосіб рухатися, говорити, дивитися. Що формує харизму? Поза та постава Відкрита поза (не схрещувати руки) створює враження впевненості. Зоровий контакт 3–5 секунд — оптимально. Голос Спокійний, чіткий, з паузами. Міміка Щира усмішка сприймається як доброзичливість. Слова Харизматичні люди використовують позитивні ф...